29 жовтня 2015 року Справа № 915/1731/15
за позовом: Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання” /вул. Паркова, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55000/
до відповідача-1: Миколаївського обласного військового комісаріату /вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030/
до відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв /пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056/
третя особа на стороні відповідача-2 без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області /пр. Леніна, 141-В, м. Миколаїв, 54055/
про стягнення 19451,66 грн.
Суддя Бездоля Д.О.
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.05.2015 № 1322
від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність від 05.10.2015 № 25
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 18.08.2015 № 15-19/5313
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів - 1, 2 про стягнення з останніх в солідарному порядку боргу по сплаті експлуатаційних витрат та витрат по відшкодуванню податку на землю в розмірі 19693,28 грн.
29.10.2015 позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідачів - 1, 2 в солідарному порядку 19451,66 грн. боргу по сплаті експлуатаційних витрат та витрат по відшкодуванню податку на землю.
Суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.
Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за договором від 01.01.2015 № 221/15 в частині сплати позивачу експлуатаційних витрат та витрат по відшкодуванню податку на землю за період січень - серпень 2015 року (включно).
Відповідач-1 заперечив проти задоволення позову позивача, пояснюючи це тим, що зобов'язаною особою по сплаті спірної заборгованості є відповідач-2.
Відповідач-2 визнав факт заборгованості перед позивачем по договору від 01.01.2015 № 221/15 та вказав, що договір потребує внесення змін та реєстрації третьої особи.
Третя особа пояснила суду, що платник офіційно не подав третій особі на реєстрацію та взяття на облік договір від 01.01.2015 № 221/15.
Ухвалою суду від 02.10.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 15.10.2015 о 15 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 15.10.2015 розгляд справи був відкладений на 29.10.2015 о 15 год. 30 хв. за клопотанням відповідача-2.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд -
01.01.2015 між сторонами був укладений договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, № 221/15 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач-1, в свою чергу, прийняти в строкове платне користування майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - майно), розміщене за адресою: вул. Паркова, 5, 1-й поверх - кім. №№ 1 - 7, 9, 11 - 19, м. Южноукраїнськ, площею 359,48 кв. м.; вул. Паркова, 5, 3-й поверх - кім. №№ 40 - 44, 49 - 52, частина кімнати № 48, сходова клітина № 36, частина коридору № 47, м/з/к 53 - 55, м. Южноукраїнськ, площею 344,01 кв. м.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору:
- відповідач-1 користується майном за актом прийому-передачі майна до попереднього договору;
- передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки (за балансовою вартістю).
Згідно з п. 3.5. договору, який згідно з поясненнями учасників судового процесу викладений у протоколі розбіжностей до договору та узгоджений сторонами в редакції платника, відповідач-2 щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує на рахунок позивача вартість експлуатаційних витрат та податку на землю.
Відповідно до п. 7.1. договору відповідач-2 зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та решту обов'язкових платежів, передбачених цим договором.
Згідно з п. 12.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та застосовується до відносин, що виникли з 01.01.2015 до 31.12.2015.
У додатку № 1 до договору сторони визначили вартість експлуатаційних витрат на місяць в сумі 1962,74 грн. за орендовані приміщення.
У додатку № 2 до договору сторони визначили розмір витрат на податок на землю, що підлягають відшкодуванню відповідачем-2, в сумі 88,64 грн. на місяць.
На виконання умов договору, 01.01.2015 позивач передав відповідачу-1 в оренду обумовлене договором нерухоме майно, що підтверджується актом здачі-приймання приміщень від 01.04.2010 та поясненнями присутніх учасників судового процесу.
За період з січня по серпень 2015 року (включно) сума належної до сплати відповідачем - 2 позивачу експлуатаційних витрат та відшкодування витрат на податок на землю становить 19451,66 грн., що підтверджується виставленими позивачем до оплати рахунками, поясненнями позивача та визнається відповідачами.
Проте, відповідач-2 не сплатив позивачу у строк, визначений у договорі, вказані кошти, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.
Таким чином, заборгованість відповідача - 2 перед позивачем по договору щодо сплати експлуатаційних витрат і відшкодуванню витрат на податок на землю становить 19451,66 грн., що визнається сторонами.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Господарським судом встановлено, що відповідач-2 у п. 3.5. договору зобов'язався щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати на рахунок позивача вартість експлуатаційних витрат та податку на землю.
Отже, особою, що зобов'язана за договором сплачувати позивачу вартість експлуатаційних витрат та податку на землю, є відповідач-2, а не солідарно відповідачі - 1, 2, а тому у позові позивачу до відповідача-1 слід відмовити.
Як встановлено судом заборгованість відповідача - 2 перед позивачем по договору щодо сплати експлуатаційних витрат і відшкодуванню витрат на податок на землю становить 19451,66 грн., що визнається сторонами.
За цих обставин, позов позивача до відповідача-2 підлягає повному задоволенню господарським судом.
Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача-2 та третьої особи, що договір потребує реєстрації третьої особи, оскільки дана обставина не є підставою для припинення зобов'язання відповідача-2 сплатити позивачу заявлені до стягнення у даній справі грошові кошти.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Комунальному підприємству “Житлово-експлуатаційне об'єднання” у позові до Миколаївського обласного військового комісаріату повністю.
2. Судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп. покласти на Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційне об'єднання”.
3. Позов до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва задовольнити повністю.
4. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056, код 08029523) на користь Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання” (вул. Паркова, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55000, код 31537375) 19451 (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн. 66 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам і відшкодуванню витрат на податок на землю та 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 03.11.2015.
Суддя Д.О.Бездоля