ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.11.2015Справа №910/3335/15-г
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО"
про стягнення 290 133,68 грн., -
За розглядом заяви Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО"
про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р.
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Луцюк С.С. (представник за довіреністю №51 від 31.03.2015р.);
від відповідача (заявника): Мамедова О.А. (представник за довіреністю №б/н від 22.04.2015р.).
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" про стягнення штрафу в розмірі 290 133,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Васильченко Т.В.) від 06.04.2015р. (повне рішення складено 10.04.2015р.) позовні вимоги у справі №910/3335/15-г задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 290 133,68 грн. штрафу та 5 802,67 грн. судового збору.
21.04.2015р. Господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. у справі №910/3335/15-г залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. у справі №910/3335/15-г залишено без змін.
20.10.2015р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р., відповідно до якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду до припинення обставин, що перешкоджають його виконанню.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 20.10.2015р. у зв'язку з припиненням повноважень судді Васильченко Т.В. щодо здійснення правосуддя, вказану заяву передано для розгляду судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2015р. заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. у справі №910/3335/15-г призначено до розгляду на 03.11.2015р.
Заява відповідача обґрунтована тим, що товариство розташоване на території Автономної республіки Крим, яка на даний час є окупованою територією з боку Російської Федерації та, у зв'язку з прийняттям самопроголошеною владою Республіки Крим відповідних актів, невстановленими особами було захоплено підприємство та все його майно, внаслідок чого, на думку відповідача, у нього з 21.01.2015р. були відсутні умови для виконання судового рішення у даній справі, а саме, можливість здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, доступ до документації, банківських рахунків, на яких обліковуються обігові кошти, отримані від здійснення господарської діяльності.
Крім того, відповідач зазначає, що ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, на підставі якої було відкрито кримінальне провадження за ознаками дій, передбачених ст. 356 КК України.
Зазначені форс-мажорні обставини підтверджуються також Сертифікатом Торгово-промислової палати України №4440 від 05.06.2015р.
Позивачем подано до суду письмові заперечення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, відповідно до змісту яких він заперечує проти вказаної заяви, при цьому посилається на те, що відповідачем з метою набуття можливості здійснювати господарську діяльність у сфері електроенергетики на материковій частині України змінив своє місцезнаходження на адресу: 01032, м. Київ, вул. Л. Толстого, 57, відкрив рахунки в банківських установах, зокрема в ПАТ «Перший український міжнародний банк». Також, позивач зазначає, що станом на дату укладення договору №44/1-48 від 30.05.2014р. підприємство відповідача функціонувало на території м. Києва, про що зазначено в самому договорі та у відповідача наявні відкриті рахунки в банках і останній має можливість вільно здійснювати платіжні операції та розпоряджатися своїми коштами.
З урахуванням того, що викладені у заяві відповідача обставини не є, на думку позивача, винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, позивач просив суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду.
03.11.2015р. до суду також від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а представником відповідача в судовому засіданні подано письмові пояснення з додатками для доручення до матеріалів справи.
Судом розглянуто клопотання позивача про витребування доказів та відмовлено в його задоволенні з огляду на його необґрунтованість та обмеженість строку розгляду заяви відповідача, встановленого ст. 121 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п. п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як встановлено ст.ст. 8, 19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 1 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Як встановлено в ст. 2 зазначеного закону внаслідок збройної агресії Російської Федерації, запроваджується особливий правовий режим на цій території, визначаються особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
В ст. 3 закону визначено частину території України яка є тимчасово окупованою територією, а ст. 13 закону встановлено, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви відповідача Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві за фактом блокування доступу до робочих місць співробітникам відповідача відкрито кримінальне провадження за №12015100100001576 за ознаками дій, передбачених ст. 356 КК України (витяг з кримінального провадження від 19.02.2015р. в справі).
Крім того, Сертифікатом Торгово-промислової палати України №4440 від 05.06.2015р. засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідачу, зокрема: експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб за договором №44/1-48 від 30.05.2014р., укладеним з позивачем з 21.01.2015р. по невизначений термін (тривали станом на дату видачі сертифікату).
При розгляді заяви про відстрочку виконання судового рішення, суд має враховувати те, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте, відповідачем надано до матеріалів справи відомості (банківські виписки) про рух коштів по рахунках в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ПАТ «Перший український міжнародний банк», відповідно до яких вбачається, що відповідач не отримує прибуток від здійснення господарської діяльності, натомість вживає заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам та сплату податків та інших обов'язкових платежів.
Посилання позивача на те, що відповідачем змінено місцезнаходження на адресу в м. Києві не свідчить про те, що відповідач взмозі виконати рішення у даній справі, а наявність коштів на рахунках відповідача для виконання рішення суду матеріалами справи не підтверджується, натомість надані до матеріалів справи докази свідчать про винятковість обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду в даний час.
Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, політичну ситуацію в країні, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та відстрочення виконання рішення суду у справі №910/3335/15-г на 1 (один) рік до 03.11.2016р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. у справі №910/3335/15-г задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. у справі №910/3335/15-г на 1 (один) рік до 03.11.2016р.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Морозов С.М.