ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
30.10.2015
Справа № 910/27570/15
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестіцями "Сканія Україна"
про тлумачення умов договору та угоди
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" про тлумачення змісту пункту 3.1 статті 3 Договору з дилером від 23 червня 2005 року, змісту пункту 2.1 статті 2 Договору з дилером від 23 червня 2005 року, змісту пункту 1 Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року, змісту підпункту "є" п.2.1 Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року, змісту підпункту "ж" п.2.1 Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 01.09.15 р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Пунктом 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Судом встановлено, що предметом поданого позову є тлумачення змісту п'яти пунктів Договору та Угоди, тобто предмет позову включає п'ять окремих немайнових вимог щодо тлумачення окремих положень вказаних правочинів.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", а саме статтею 8, установлено на 2015 рік наступний розмір мінімальної заробітної плати - 1218 гривень.
Тобто, звернувшись до суду в жовтні 2014 р. із даним позовом б/н від 26.10.15 р. про тлумачення умов Договору та Угоди позивач мав сплатити з урахуванням заявлених вимог 6090,00 грн. судового збору.
З поданих позивачем в якості доказів сплати судового збору платіжних доручень № 7951 та № 7952 від 23.10.15 р. вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви сплачено лише 2436,00 грн. (1218,00 грн.*2) судового збору, тобто недоплата становить 3654,00 грн..
Інших доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не додано.
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти платіжні доручення № 7951 та № 7952 від 23.10.15 р. як належні докази, що підтверджують сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Суддя Селівон А.М.