"05" листопада 2015 р. № 01-39/903/1172/15
Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
до відповідача 1: приватної фірми «Скорпіон сервіс», м. Луцьк
відповідача 2: другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, м. Луцьк
про скасування арешту з майна шляхом зняття обмеження в праві розпорядження майном та внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про скасування обмеження
Встановив: 03.11.2015р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою до приватної фірми «Скорпіон сервіс» та другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про скасування арешту з майна шляхом зняття обмеження в праві розпорядження майном, що належить ФОП ОСОБА_1 та внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про скасування обмеження
Подана заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 2.п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218 грн.).
Згідно п.2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
З тексту поданої позовної заяви вбачається 2 немайнові вимоги, а саме:
1) скасування арешту з майна шляхом зняття обмеження в праві розпорядження майном
2) внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про скасування обмеження.
Квитанцією №0.0.451445523.2 від 21.10.2015р. стверджується сплата судового збору в розмірі 1218 грн., як за одну немайнову вимогу.
Суд приходить висновку, що згідно наведених вище норм, позивачу слід було сплатити при звернені до суду судовий збір окремо з кожної немайнової вимоги, в сумі 2436 грн.(1218 + 1218= 2436).
Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно ст.54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;
2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу;
7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
В порушення п.2, 2-1, 4, 6 ч.2 ст.54 ГПК України в позовній заяві не вказано ідентифікаційні коди позивача та відповідачів, не вказано зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та не наведено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Згідно п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Додатково суд повідомляє платіжні реквізити для перерахування сум судового збору - отримувач коштів: УДКСУ у м.Луцьку Волинської обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО): 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, Код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499885 (суду, де розглядається справа).
Разом з тим суд зазначає, що згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.
Викладені обставини виступають підставою для повернення даної заяви без розгляду, що в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
На підставі викладеного, господарський суд, керуючись п.4 ч.1 ст.63, 86 ГПК України, -
ухвалив:
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на 1-х арк. з доданими документами на 8-ми арк., в тому числі квитанція №0.0.451445523.2 від 21.10.2015р. на суму 1218 грн. - повернути позивачу без розгляду.
Суддя А. С. Вороняк