Справа: № 826/9360/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
29 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засіданняНечай Ю.О.
представників позивачаШирокої С.І., Дитинюка Я.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А); зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А) виконати платіжні доручення ДО "УААСП" №№ 66, 820, 821, 823-840, 842, 843, 845-852, 854-863, 865, 866, 868, 870-872, 874-889, 892, 893-897, 899, 900, 902 на загальну суму 4832213,63 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2015 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, при цьому посилався на порушення окружним судом норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання з'явилися представники позивача, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (Банк) та Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (Клієнт) укладено Договір банківського рахунку № 12836-18-13845.
Згідно п. 1.1 Договору, Банк зобов'язується відкрити позивачу поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валютах, в банківських металах та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов Договору, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банка в розмірі, встановленому Договором.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених Договором та чинним законодавством України.
12 березня 2015 року, 18 березня 2015 року та 19 березня 2015 року за допомогою платіжної системи "Клієнт-Банк" Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" було надіслано для обробки та проведення Банком платіжні доручення, однак вони виконані не були.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким, з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь".
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо невиконання платіжних доручень, ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулось до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, процесуальним наслідком чого є закриття у ній провадження на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, виходячи з того, що у межах спірних правовідносин уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" Волков Олександр Юрійович діє як виконавчий орган банку, а не як суб'єкт владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції по відношенню до банку як підконтрольної установи.
Стосовно вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною його бездіяльності, суд відзначив, що позивачем не вказано в чому саме проявилась така бездіяльність, а матеріали справи не дають можливості встановити той факт, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинив бездіяльність в межах спірних правовідносин.
Апелянт, власні доводи мотивував тим, що уповноважена особа ФГВФО, будучи підзвітною Фонду, який несе відповідальність за дії цієї особи стосовно процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, наділена саме владно-управлінськими повноваженнями, а отже, у межах спірних правовідносин, є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Поряд з цим, пунктом 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Виходячи зі змісту позовних вимог, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що фактично позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, не зазначаючи при цьому, у чому, на його думку мала місце по відношенню до нього бездіяльність зі сторони Фонду, та зобов'язати уповноважену особу ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. виконати платіжні доручення згідно з Договором банківського рахунку № 12836-18-13845 від 30 січня 2014 року.
Вказане, на думку апеляційного суду, дає підстави для висновку що заявлені позивачем вимоги стосуються питання виконання Банком договірних зобов'язань на користь позивача за договором банківського рахунку, іншими словами, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником.
Аналогічну праву позицію висловила Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у постановах від 25 березня 2015 року № 3-24гс15, 29 квітня 2015 року N 3-61гс15 та від 10 червня 2015 року 3-223гс15.
У відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Водночас, окружний суд обґрунтовано звернув увагу, що обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Наразі, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати уповноважену особу ФГВФО виконати платіжні доручення саме як особу, яка діє від імені Банку - сторони договору, на яку покладено такий обов'язок в силу умов такого договору, а не як суб'єкта владних повноважень, носія владно-управлінських функцій, наділеного правом приймати обов'язкові для підконтрольного суб'єкта рішення.
Іншими словами, у компетенції відповідача щодо виконання платіжних доручень відсутні владні управлінські функції, оскільки ліквідатор в такому випадку діє як виконавчий орган банку.
Наведене свідчить про відсутність ознаки публічності у спірних правовідносинах.
Поряд з цим, як правильно зауважив суд першої інстанції, заявляючи вимогу до другого відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною його бездіяльності позивач не вказує в чому саме проявилась така бездіяльність, крім того, матеріали справи не дають можливості встановити той факт, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинив бездіяльність в межах спірних правовідносин.
За таких обставин, характер спірних правовідносин не дає підстав для визнання обґрунтованими доводів апелянта, що даний спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства та за правилами КАС України, оскільки виник з питань виконання договірних зобов'язань і, як вірно зауважив суд першої інстанції, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на викладене, юрисдикція адміністративного суду на спірні правовідносини не поширюється.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України як такої, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються з огляду на їх помилковість.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.