Справа: № 825/2751/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
03 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Чексіл» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до публічного акціонерного товариства «Чексіл» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
У серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - Позивач, Управління) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Чексіл» (далі - Відповідач, ПАТ «Чексіл») в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з ПАТ «Чексіл» 525 831,29 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п. п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що за Відповідачем обліковується несплачена заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 525 831,29 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за їх відсутності у відкритому судовому засіданні без фіксування останнього за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Чексіл» перебуває на обліку в Управлінні та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом першої інстанції встановлено, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебувають особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Заборгованість Відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2) за період з квітня по серпень 2015 року складає 525 831,29 грн.
Враховуючи, що на момент розгляду і вирішення справи вказана заборгованість сплачена ПАТ «Чексіл» не була, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 1, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому суд першої інстанції зазначив, що відсутність доказів оскарження Відповідачем розрахунків, а також фактичне підтвердження Позивачем понесених витрат є достатньою підставою для задоволення позову у повному обсязі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Порядок компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному Фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого Відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»?«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 року у справі №21-453а13.
Таким чином, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2. У зв'язку з чим твердження Апелянта про відсутність в нього такого обов'язку та необхідність здійснення наведених виплат виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України є помилковим.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Згідно п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).
Відповідно до п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, за період квітень - серпень 2015 року були отримані Відповідачем 26.01.2015 року, 17.02.2015 року, 18.03.2015 року, 03.02.2015 року, 02.04.2015 року, 24.04.2015 року, 18.05.2015 року, 03.06.2015 року, 29.07.2015 року (а.с. 9-28, 46). Доказів оскарження визначених у вказаних розрахунках сум Відповідачем не надано.
Приписи п. 6.7 Інструкції визначають, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства підставою для відшкодування підприємством органам Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, чим спростовується твердження Апелянта про те, що останні не є належними документами, які підтверджують факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій та витрат на їх доставку.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає у Позивача з 25-го числа кожного місяця, за який останній просить стягнути заборгованість.
Відповідач є платником страхових внесків, перебуває на обліку в Управлінні, яке проводить виплату пенсії пенсіонерам, які набули стажу роботи для призначення пенсій на пільгових умовах.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з Відповідача на користь Управління заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що доказів сплати Апелянтом суми відшкодування останнім надано не було, а факт підтвердження необхідності сплати коштів згідно розрахунків Управління підтверджується сплатою ПАТ «Чексіл» згідно платіжного доручення від 02.09.2015 року №369 (а.с. 59) відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за липень 2015 року в сумі 150 000,00 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Чексіл» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до публічного акціонерного товариства «Чексіл» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.