Справа: № 707/418/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Морозов В.В.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
29 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
за участю секретаря: Присяжної Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
визнати рішення №24 комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24 грудня 2014 року протиправним;
визнати нечинним другий пункт резолютивної частини рішення №24 комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24 грудня 2014 року;
визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області в частині не врахування в пільговий стаж роботу позивача на посаді доярки за період роботи з 01.01.1992 року по 30.03.2000 року, з 12.10.2000 по 30.08.2002 року, з 02.12.2004 року по 18.03.2013 року, по причині відсутності даних первинного обліку щодо виконання норм обслуговування;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 листопада 2014 року.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 згідно записів у трудовій книжці працювала дояркою з 1985 року по 1994 рік; з 1995 року по 1997 рік позивач перебувала у дикретній відпустці, з 1998 року по 2002 рік та з 2004 року по 2013 рік позивач також працювала дояркою, а з 2010 року працювала оператором машинного доїння, що підтверджується належними в справі доказами та не оспорюється учасниками судового розгляду.
26.11.2014 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області із заявою щодо призначення їй пенсії відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та подала на розгляд відповідної комісії документи необхідні для призначення пенсії.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду в Черкаській області №24 від 24 грудня 2014 року позивачу було підтверджено пільговий стаж роботи дояркою за періоди її роботи з 30.03.1985р. по 14.05.1990р., з 20.05.1990р. по 31.12.1990р., з 01.01.1991р. по 31.12.1991р. та одночасно відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи позивача на посаді доярки з 01.01.1992р. по 30.03.2000р. та з 12.10.2000р. по 30.08.2002р. з підстав відсутності даних первинного обліку щодо виконання встановлених норм обслуговування.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказав справи колегія суддів зважає на наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій та інших джерел соціального забезпечення.
Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» у відповідності до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, виходячи з правового аналізу пункту "д" ч. 1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" можна зробити висновок, що обов'язковою умовою при призначенні пільгової пенсії є виконання особою встановлених норм обслуговування.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що в період з 1985 року по 1994 рік та з 1995 року по 1997 рік позивач ОСОБА_2 перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною; з 1998 року по 2002 рік та з 2004 року по 2013 рік позивач працювала на посаді доярки, а з 2010 року - оператором машинного доїння. Дана обставина підтверджується записами у трудовій книжці позивача, де в графі "Відомості про роботу" не передбачено запису про виконання норм обслуговування .
Разом з тим, з архівної довідки Архівної установи Сумської районної ради «Районний трудовий архів» за вих. № 27 від 20.01.2015р. вбачається, що в документах архівного фонду колгоспу «Дружба», КСП «Дружба» та ТОВ АФ «Дружба» містяться відомості по особових рахунках по заробітній платі ОСОБА_2 за 01.01.1990р. по 31.12.1995р., в яких відображено дані про роботу позивача за період з 01.01.1996р. по 30.03.2012р. Однак, у зв'язку з відсутністю наказів з особового складу та протоколів правління колгоспу «Дружба», підтвердити дані про норми виробітку колгоспника не виявляється можливим.
За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не видавались нормативні документи з приводу визначення норм навантаження та кількості обслуговування тварин.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У пункті 2 абзацу 2 пункту 20 даного Порядку зазначено, що додатково в довідці наводяться відомості стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах), про виконання встановлених норм обслуговування.
Пунктом 18 Порядку також передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Черкаській області були відсутні відомості первинного обліку щодо виконання позивачем норм обслуговування, а тому суд дійшов висновку про правомірність дій відповідачів по відмові у призначенні пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у неї підтвердженого стажу, який дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах.
У відповідності до положень чинного законодавства, норми обслуговування доярок чи свинарок встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
При призначені пенсії на пільгових умовах враховується виконання норм обслуговування, які встановлені на рівні не нижче технічно обґрунтованих норм.
Проте на час виникнення спірних правовідносин Кабінет Міністрів України не визначив порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні пенсії, відповідно до пункту "д" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому до даного часу технічно обгрунтовані норми обслуговування не затверджені.
В такому випадку, норми обслуговування мають встановлюватися виключно на підставі типових норм обслуговування великої рогатої худоби, які були затверджені до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення", тобто Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок № 89/10-11 від 28.03.1978 року, оскільки відповідачами не було надано доказів, якими підтверджувалося б запровадження, заміна або перегляд таких норм в колгоспі «Дружба», КСП «Дружба» та ТОВ АФ «Дружба» за період з 01.01.1992 року по 30.03.2000 року, з 12.10.2000 по 30.08.2002 року, з 02.12.2004 року по 18.03.2013 року з дотриманням вимог, встановлених ст.ст. 85-89 КЗпП України.
Слід також зазначити, що відсутність підтверджуючих документів про встановлення норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки не може свідчити про їх невиконання позивачем.
Разом з тим, колегія суддів зважає на наявність в матеріалах справи письмових заяв громадян ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що були належним чином завірені секретарем Сульської сільської ради Сумського району Сумської області та направлені на адресу суду першої інстанції, в яких зазначені особи підтверджують факт роботи ОСОБА_2 на посаді доярки в колгоспі «Дружба» в період з травня 1990 року по 03 квітня 1992 року; факт роботи ОСОБА_2 на посаді доярки в КСП «Дружба» в період з жовтня 1998 року по березень 2000 року; факт роботи ОСОБА_2 на посаді доярки у виробничому підрозділі ТОВ «Агроспілка» в період з березня 2000 року по жовтень 2000 року; факт роботи ОСОБА_2 на посаді доярки у ТОВ Агрофірма «Дружба», та підтверджують факт виконання ОСОБА_2 норм обслуговування корів, які доводилися до неї керівництвом вищевказаних підприємств.
Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
В силу ч.1 ст.77 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Зважаючи на те, що позивач досягла 50 річного віку та має стаж роботи дояркою більше 20 років, що підтверджується наявною в справі копією її трудової книжки, копією розрахунку стажу ОСОБА_2, архівними довідками Сумської районної ради «Районний трудовий архів» за вих. № 628 від 21.10.2014р., № 27 від 20.01.2015р., № 28 від 20.01.2015р., № 60 від 06.02.2015р. та іншими наявними в справі доказами, а також зважаючи на те, що позивач в ході виконання робіт виконувала встановлені законом норми обслуговування тварин, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності відмови УПФУ в Черкаському районі Черкаської області у призначенні пенсії позивача на пільгових умовах відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.01.1992 року по 30.03.2000 рік, з 12.10.2000 року по 30.08.2002 рік та з 02.12.2004 року по 18.03.2013 рік.
Вказане узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 18 вересня 2014 року по справі № К/800/32876/14.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії, слід задовольнити частково.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області в частині неврахування періоду роботи ОСОБА_2 на посаді доярки, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах з 01.01.1992 р. по 30.03.2000 р., з 12.10.2000 р. по 30.08.2002 р., з 02.12.2004 р. по 18.03.2013 р. згідно пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Визнати нечинним пункт другий рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24 грудня 2014 року №24 «Про результат розгляду заяви».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 листопада 2014 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Петрик І.Й.
Борисюк Л.П.