02 листопада 2015 рокусправа № 335/7012/15-а (2-а/335/159/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Головко О.В. Суховаров А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за вислугу років, передбаченої статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язати відповідача поновити позивачу виплату призначеної довічної пенсії за вислугу років з 01.04.2015 та проводити її весь ча перебування на займаній посаді.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно". В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Позивачу призначена довічна пенсія з урахуванням пільгового обчислення вислуги років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 09.01.2008.
З 04.12.2007 року по теперішній час позивач перебуває на державній службі.
З 1 квітня 2015 року відповідачем виплату вказаної вище пенсії позивачу припинено з посиланням на вимоги Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213),
яким внесені зміни до статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(далі - Закон № 2262) в редакції Закону № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України „Про статус народного депутата України", „Про державну службу", „Про прокуратуру", „Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу", то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно Закону № 2262 йому виплачуватись не повинна.
Колегія суддів зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Закону України „Про державну службу", у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення" Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України „Про державну службу", „Про прокуратуру", „Про судоустрій і статус суддів", „Про статус народного депутата України", „Про Кабінет Міністрів України", „Про судову експертизу", „Про Національний банк України", „Про службу в органах місцевого самоврядування", „Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення" Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України „Про державну службу", щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
Отже, з 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України „Про державну службу",, пенсія призначається відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огяляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відновлення виплати пенсії позивачу з 1 червня 2015 року відповідно до Закону № 2262 у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 54 вказаного Закону підстав для її невиплати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 серпня 2015 року у справі № 335/7012/15-а (2-а/335/159/2015) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров