29 жовтня 2015 рокусправа № 808/7381/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю
позивача: - ОСОБА_1,
представників:
позивача: - ОСОБА_2,
відповідача: - Морозової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року
у справі № 808/7381/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
У жовтні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15 вересня 2014 року №0004571700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 33783 гривень та застосовано штрафні санкції на 16895,50 гривень.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Представник ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі клопотання, судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво сторони відповідача Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області правонаступником Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.
У судовому засіданні ОСОБА_1, його представник наполягають на доводах та вимогах апеляційної скарги.
Представник Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за результатами якої, складено акт №450/17/НОМЕР_1 від 29 липня 2014 року (а.с.9-15).
За висновками перевірки встановлені порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині не включення до єдиного реєстру податкових накладних, що надані позивачем контрагентам-покупцям при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, та підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 33783 гривні, у тому числі по деклараціям 2014 року за січень на 4515 гривень, лютий на 9435 гривень, березень на 2333 гривень і квітень на 17500 гривень.
За виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004571700 від 15 вересня 2014, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 33783 гривні, за штрафними санкціями на 16891,50 гривень (а.с. 8).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.
Як убачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентами - товариствами з обмеженою відповідальністю «Газукраїна-2009» та «Інформтрест-Консалтінг».
На підтвердження здійснення операцій позивачем надано податкову накладну №27 від 09 січня 2014 року та видаткову накладну №22 від 09 січня 2014 року, платіжне доручення №1 від 14 січня 2014 року (11100 гривень) та №3 від 20 січня 2014 року (6449 гривень) з призначенням платежу «сплата за скраплений газ згідно рахунку №17 від 09 січня 2014 року, у т.ч. податок на додану вартість»; податкову накладну №8 від 03лютого 2014 року та видаткову накладну №225 від 03 лютого 2014 року, платіжне доручення №11 від 07 лютого 2014 року (13100 гривень) та №13 від 13 лютого 2014 року (3800 гривень) з призначенням платежу «сплата за газ скраплений згідно рахунку №166 від 03 лютого 2014 року, у т.ч. податок на додану вартість»; податкову накладну №58 від 10 лютого 2014 року та видаткову накладну №272 від 10 лютого 2014 року.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку що, дослідженні первинні документи не можуть свідчити про реальність здійснення операцій з постачальниками товарів товариствами з обмеженою відповідальністю «Інформтрест-Конслатінг» та «Газукраїна-2009», оскільки позивач не надав на перевірку будь-яке документальне підтвердження походження, зберігання, транспортування, прийому-передачі товарів, у тому числі й договори купівлі-продажу, поставки, зберігання товару.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Відповідно до підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, у порушення підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в декларації за січень 2014 року невірно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань за січень 2014 року на 4515 гривень, внаслідок не включення до податкових зобов'язань сум податку на додану вартість по господарським операціям з публічним акціонерним товариством «Запоріжгаз»: згідно з даними книги обліку доходів та банківських виписок за січень 2014 року, 16 січня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав попередню оплату за скраплений газ від публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» у сумі 18018 гривень (3003 гривень - податок на додану вартість) та 30 січня 2014 року в сумі 9072 гривень (податок на додану вартість - 1512 гривень), у зв'язку з чим виписано податкові накладні №3 від 16 січня 2014 року на загальну суму 18018 гривень (3003 гривень - податок на додану вартість, зареєстрована за №9003029224 від 29 січня 2014 року) та №16 від 30 січня 2014 року на загальну суму 9072 гривень (податок на додану вартість - 1512 гривень, інформація щодо реєстрації відсутня).
Таким чином, за результатами роботи у січні 2014 року у позивача виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4515 гривень по взаємовідносинам з публічним акціонерним товариством «Запоріжгаз». Відповідно до декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року та додатку №5 до податкових зобов'язань за січень 2014 року, не включено податок в сумі 4515 гривень по публічному акціонерному товариству «Запоріжгаз». За даними системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за позивачем обліковується розбіжність в сумі 4515 гривень по публічному акціонерному товариству «Запоріжгаз».
Отже, посилання позивача на відсутність у нього податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4515 гривень по декларації за січень 2014 року спростовуються податковими накладними №3 від 16 січня 2014 року та №16 від 30 січня 2014 року.
Також перевіркою встановлено, що позивач, в порушення пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не включив до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, що виписані ним контрагентам-покупцям: товариству з обмеженою відповідальністю «Ритм» податкову накладну №14 від 27 січня 2014 року на 1696 гривень (282,67 гривень податку на додану вартість); публічному акціонерному товариству «Запоріжгаз» податкову накладну №16 від 30 січня 2014 на 9072 гривень (1512 гривень податку на додану вартість); дочірньому підприємству «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» податкові накладні №15 від 20 березня 2014 року на 20100 гривень (3350 гривень податку на додану вартість), №32 від 25 квітня 2014 року на 99,94 гривень (16,66 гривень податку на додану вартість); фермерському господарству «Лавріненко» податкову накладну №33 від 26 квітня 2014 року на 576 гривень (96 гривень податку на додану вартість).
Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, тобто позивачу необхідно було впродовж 15 днів за днем складання цих податкових накладних повторити спробу зареєструвати їх чи звернутися до контролюючого органу для вирішення цієї проблеми.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги та надані для огляду у судовому засіданні апеляційної інстанції первинні документи, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим