28 жовтня 2015 року справа № 804/7479/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
секретарі судового засідання: Портненко М.В.,
за участі представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 804/7479/15 за позовом ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 11.06.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції щодо реєстрації права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого манна 142717712119) за ОСОБА_4;
- скасувати рішення Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 53464884 від 28.08.2013 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Перцевою І.М.;
- зобов'язати Державну реєстраційну службу Новомосковського міськрайонного управління юстиції внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - номер запису про право власності 2266442.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач та третя особа в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач надіслав до апеляційного суду клопотання, яким просив розглянути справу без участі представника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Новомосковського міськрайонного управління юстиції.
Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.04.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі № 2-2963/11 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що знаходиться за адресою: м.Новомосковськ Дніпропетровської області, АДРЕСА_1, укладений 28.04.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 11-13).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.08.2013 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі № 2-2963/11 залишено без змін (а.с.14-15).
Таким чином, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі № 2-2963/11 набрало чинності 05.08.2013 року.
Державним реєстратором Перцевою І.М. на підставі вказаного вище рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі №2-2963/11 та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.08.2013 року, було прийнято рішення (індексний номер 53464884 від 28.08.2013 року) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9, 10).
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 року по справі №183/6342/13-к накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1, м.Новомосковськ, шляхом заборони розпорядження вказаним майном, а саме відчуження будь-яким способом, реєстрації та перереєстрації його в державних органах (а.с.27).
Позивач вважає дії державного реєстратора та вказане вище рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (індексний номер 53464884 від 28.08.2013 року) неправомірним, оскільки на час його прийняття існувала ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 року по справі №183/6342/13-к, якою було накладено арешт на спірний будинок.
Крім того, позивач посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.12.2013 року, яким рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі № 2-2963/11 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.08.2013 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.16-20).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень від 28.08.2013 року № 5346484 про реєстрацію права власності відповідає вимогам законодавства, та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі по тексту - Закон № 1952), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 09.08.2013 року звернулась через свого представника до Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції та надала необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності, а саме: рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі № 2-2963/11, яке на момент подання заяви набрало законної сили, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.08.2013 року, дублікат договору купівлі-продажу жилого будинку, реєстровий № 1-1018.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України № 1952 державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує пяти робочи днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом
та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
В частині 12 статті 15 Закону України № 1952 та пункті 19 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі по тексту - Порядок) визначено, що датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації заяви про державну реєстрацію у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.
В рішенні про державну реєстрацію Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 28.08.2013 року № 5346484, зазначено, що ОСОБА_4 через свого представника звернулась з заявою 09.08.2013 року о 15:47:20, тому у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності датою реєстрації зазначена дата та час звернення її з заявою, що відповідає вимога Закону України № 1952.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Перцева І.М. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 53464884 від 28.08.2013 року, про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, що розташований за адресою м.Новомосковськ, АДРЕСА_1, діяла в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законом.
Що стосується позовних вимог про скасування спірного рішення Державної реєстраційної служби (індексний номер 53464884 від 28.08.2013 року) та зобов'язання відповідача внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - номер запису про право власності 2266442, колегія суддів вважає, що вони належать задоволенню з наступних підстав.
Як зазначалось вище, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.12.2013 року, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року по справі № 2-2963/11 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.08.2013 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовані рішення попередніх судів, на підставі яких було 28.08.2013 року відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень № 53464884, то таке рішення належить скасуванню.
Відповідно до ст. 26 Закону України № 1952 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції належить скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 804/7479/15 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 804/7479/15 скасувати.
Позов ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 53464884 від 28.08.2013 року.
Зобов'язати Державну реєстраційну службу Новомосковського міськрайонного управління юстиції внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - номер запису про право власності 2266442.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
В повному обсязі постанову складено 02 листопада 2015 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак