27 жовтня 2015 рокусправа № 202/1418/15-а( 2/а/202/54/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на у справі № 202/1418/15-а( 2/а/202/54/2015) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС РОПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Волівач Артема Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до інспектора ДПС РОПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Волівач Артема Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2015 року в задоволенні позовної зави ОСОБА_1 до інспектора ДПС РОПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Волівач Артема Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом встановлено, що 03.02.2015 року інспектором ДПС РОПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Волівач А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 331778, відповідно до якого 03.02.2015 року об 20 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 рухався автомобілем ДЕУ Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 по пр. імені «Газети Правда» у напрямку вул. Магдалинівська, здійснивши розворот на перехресті порушив Правила дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 121 КУпАП.
На підставі даного протоколу інспектором ДПС РОПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Волівач А.О. було винесено постанову серії ПС2 № 028878 від 03.02.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Не погодившись з винесеною постановою, позивач вирішив її оскаржити в судовому порядку.
Вирішуючи спір у справі та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а відповідачем було доведено суду правомірність винесення постанови, шляхом надання суду відеозапису на якому зафіксовано правопорушення позивача.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про дорожній рух» забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14.04. N 341, Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, підрозділи дорожньо-патрульної служби та центри надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів.
Відповідно до п.5 вказаного Положення № 341 підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право, в тому числі, перевіряти виконання власниками (володільцями) транспортних засобів вимог законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони довкілля, а також вимагати і отримувати від них безплатно необхідні відомості та документацію (пп.1 п.5 Положення); забезпечувати відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення в громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом відповідної категорії під час отримання або обміну посвідчення водія та проведення державного технічного огляду транспортних засобів (пп.21 п.5 Положення).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП порушення водієм правил керування транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З вищевикладених норм вбачається, що належним доказом порушення водієм Правил дорожнього руху є, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис, які і були надані відповідачем до суду і якими зафіксовано порушення позивачем.
Наведене також підтверджує помилковість доводів позивача, що суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався тільки протоколом про адміністративне правопорушення від 03.02.2015 та відеозаписом, оскільки саме ці докази є належними у розумінні ст.251 КУпАП, ст.70 КАС України.
Колегія суддів також зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України)
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови серії ПС2 № 028878 від 03.02.2015 року по справі про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді 225 грн. штрафу.
Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення, що свідчить про відсутність підстав для скасування для постанови суду першої інстанції 10.04.2015 у даній справі.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський