"22" жовтня 2015 р. справа 804/5588/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехніка" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про часткове скасування рішення, зобов'язання прийняти рішення про досягнення податкового компромісу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгтехніка" 22.04.2015 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправним та частково скасувати рішення про часткове досягнення процедури податкового компромісу №8579/10/04-61-22-4 від 31.03.2015 в частині не досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0001612220 від 18.05.2013 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 66780,00грн.; зобов'язати прийняти рішення про досягнення податкового компромісу з податкових зобов'язаннях по податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0001612220 від 18.05.2013 на суму 66780,00грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 позов задоволений.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що податковий компроміс може бути застосований до податкових зобов'язань з податку на прибуток тільки до фактів заниження податкових зобов'язань в зв'язку із завищенням платником податку витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно акту перевірки №1135/22-2/24615551 від 19.04.2013 з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ВК Віконні системи" за період з 01.11.2012 по 30.11.2012, проведеної ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ТОВ "Торгтехніка" неправомірно включено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати з придбання товарів від ТОВ "ВК Віконні системи" на суму 265000,00грн. Також ТОВ "Торгтехніка" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 53000,00грн.
ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 18.05.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення №0001612220, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств основний платіж 122430грн, штрафна санкція 61215грн, а всього 183645грн та податкове повідомлення-рішення №0001602220 від 18.05.2013 з податку на додану вартість основний платіж 53000грн, штрафні санкції 6500грн, а всього 59500грн.
Позивачем 16.03.2015 подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська заяву про застосування податкового компромісу в порядку п.7 підрозділу 9-2 розділу ХХ Податкового кодексу України на неузгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 122430грн та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53000грн. Платіжними дорученнями №258 та №259 від 17.03.2015 позивачем сплачена сума податкового компромісу (5% від суми зобов'язань) в розмірі 6121,50грн та 2650грн, з призначенням платежу по акту перевірки №1135/22-2/24615551 від 19.04.2013 по податковому компромісу.
Податковою інспекцією 31.03.2015 прийняте рішення №8579/40/04-61-22-4 про часткове досягнення процедури податкового компромісу, відповідно до якого досягнуто податковий компроміс по податковому повідомленню-рішенню №0001612220 від 18.05.2013 з податку на додану вартість на суму 2650грн та частково досягнуто податковий компроміс по податковому повідомленню-рішенню №0001602220 від 18.05.2013 з податку на прибуток в частині 55650грн за основним платежем та в частині 2782,50грн застосування податкового компромісу. По податковому повідомленню-рішенню №0001602220 від 18.05.2013 по податку на прибуток податковий компроміс не досягнуто частково у зв'язку з невідповідністю податкового зобов'язання по податку на прибуток умовам податкового компромісу, передбаченим Податковим Кодексом України (податкове зобов'язання визначено в результаті заниження позивачем доходів).
Задовольняючи позовні вимоги, окружний суд виходив з відсутності у Податковому Кодексі України правової норми щодо розповсюдження податкового компромісу виключно на суми збільшеного грошового зобов'язання з податку на прибуток в зв'язку з завищенням витрат, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим.
Відповідно до п.1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
За приписами п.2 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Як встановлено п.7 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Згідно з п.8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
Отже, нормами Податкового Кодексу України щодо регулювання процедури податкового компромісу не встановлено приписів про застосування процедури податкового компромісу виключно до грошового зобов'язання, визначеного в зв'язку з заниженням витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та незастосування такої процедури до податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного в результаті завищення платником податків доходів, тому доводи апелянта є необґрунтованими.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтею 41, пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова