ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
03 листопада 2015 року Справа № 922/4873/15
Провадження № 27/913/734/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Український професійний банк”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медаком», м. Луганськ
про стягнення 89538,63 грн., -
Суддя Байбак О.І.
Секретар судового засідання Зоріна О.Г.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 127 від 16.10.2015 р.)
відповідача - не з'явився
обставини справи:
Публічне акціонерне товариство “Український професійний банк”, м. Київ (далі за текстом - позивач; кредитор; банк) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медаком”, м. Луганськ (далі за текстом - відповідач; позичальник) заборгованість за укладеним між сторонами договором про надання кредиту № 745 від 19.08.2013 р. в загальному розмірі 89538,63 грн., з яких:
- 36106,00 грн. - заборгованість за строковим кредитом;
- 36114,00 грн. - заборгованість за простроченим кредитом;
- 914,12 грн. - заборгованість за строковими процентами;
- 16404,51 грн. - заборгованість за простроченими процентами.
Ухвалою господарський суд Харківської області від 31.08.2015 р. по справі № 922/4873/15 позовні матеріали Публічного акціонерного товариства “Український професійний банк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медаком”, м. Луганськ про стягнення 89538,63 грн. передано за встановленою підсудністю до господарського суду Луганської області.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2015 р. по справі № 922/4873/15 зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2015 р.
Ухвалами господарського суду Луганської області від 22.09.2015 р., від 06.10.2015 р., від 20.10.2015 р. розгляд даної справи відкладався за відповідними клопотаннями позивача, та в зв'язку з ненаданням сторонами у справи витребуваних документів.
Позивач на виконання вимог суду супровідним листом (вх. № 5091/15 від 02.11.2015 р.) надав документи та матеріали, необхідні для розгляду даної справи
На судове засідання 03.11.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, на судове засідання свого представника не направив.
Господарський суд, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи вживав наступних заходів:
Як свідчить залучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 34-35) юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Медаком” є м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 79.
Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
Оскільки згідно з листом УДППЗ “Укрпошта” № 31/52-20-у-1600 від 10.12.2014 р. (а.с. 37-39) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до м. Луганськ, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.
Однак, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд чотири рази розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а. с. 33, 45, 52, 61). Крім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося за допомогою телефонограм (а. с. 32, 44, 51, 62), проте їх передати також не вдалося через відключення набраного номеру.
Доказів наявності у відповідача інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.
Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 “Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, 19.08.2013 р. між сторонами укладено договір про надання кредиту № 745 (а.с. 17-18; далі - договір), відповідно до умов якого (п.п. 1.1-1.3) позивач (далі кредитор, банк), в рамках програми кредитування Німецько-Українського фонду «Кредит для малих підприємств», надає відповідачу (далі - позичальник) кредит на суму 100 000,00 грн. терміном до « 18» серпня 2016 р. на придбання медичного обладнання з погашенням кредиту щомісячно, рівними частками, починаючи з вересня 2013 року, в сумі 2778,00 грн. та з остаточним погашенням в сумі 2770,00 грн. не пізніше « 18» серпня 2016 р. Банк надає кредит при наявності вільних коштів. Плата за користування одержаним кредитом встановлюється в розмірі 21 % річних.
Згідно з п. 3.1 договору, банк зобов'язався відкрити позичковий рахунок № 20639303290745 та перерахувати на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у ПАТ "УПБ", код банку 300205, ідентифікаційний код 3076:1369, грошові кошти в сумі згідно з п. 1.1. цього договору протягом 3 (трьох) банківських днів.
Відповідно до п. 4.1 договору позичальник зобов'язався повернути одержаний кредит в строк у відповідності до п. 1.1 цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № 20639303290745 та рахунок нарахованих процентів № 20684303290745 щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредиту.
Згідно з умовами п. п. 4.4., 5.8 кредитного договору у разі порушення позичальником умов договору, несвоєчасного повернення кредитних коштів та/або сплати процентів за їх використання, банк має право достроково стягнути отримані позичальником кредитні кошти, проценти за їх використання, та штрафні санкції за цим договором
Матеріали справи також свідчать, що позивач свої зобов'язання по видачі кредиту виконав, що підтверджується меморіальним ордером № 17867416 від 19.08.2013 р. (а.с. 21), згідно з яким відповідачу були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 100000,00 грн. Також факт надання відповідачу в відповідній сумі підтверджується виписками з банківського рахунку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 64-91)
Відповідач, в порушення умов укладеного договору, не повністю сплатив кошти кредитом та процентів за його користування.
Останній раз заборгованість за кредитом та відсотками за його користування відповідач сплатив в червні 2014 р., що підтверджується відповідними виписками з банківських рахунків відповідача
Згідно з розрахунком позивача (а. с. 22-23)., заборгованість відповідача за договором про надання кредиту № 745 від 19.08.2013 р. на момент розгляду даної справи складає 89538,63 грн., з яких:
36106,00 грн. - заборгованість за строковим кредитом;
36114,00 грн. - заборгованість за простроченим кредитом;
914,12 грн. - заборгованість за строковими процентами;
16404,51 грн. - заборгованість за простроченими процентами.
В зв'язку з простроченням відповідачем оплати заборгованості за кредитом та процентами за його користування, позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі вимагає стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, та в зазначеній вище сумі.
Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором та її розмір підтверджуються матеріалами справи, тобто доведена позивачем належними доказами, та відповідачем жодним чином не спростована.
Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.
Позивач на підставі п. 4.4. договору має право вимоги дострокового повернення кредиту та процентів за його користування, зокрема, у випадку прострочення відповідачем оплати заборгованості за кредитним договором.
З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 36106,00 грн. заборгованості за строковим кредитом, 36114,00 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 914,12 грн. заборгованості за строковими процентами, 16404,51 грн. заборгованості за простроченими процентами.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд враховує наступне:
За змістом ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі судовий збір не сплачував, оскільки він звільнений від його сплати на підставі п. 22 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
За таких обставин з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1343,08 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медаком” (код ЄДРПОУ 30761369; юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 79) на користь Публічного акціонерного товариства “Український професійний банк” (код ЄДРПОУ 19019775; юридична адреса: м. Київ, вул. Марини Раскової, 15) 36106,00 грн. заборгованості за строковим кредитом, 36114,00 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 914,12 грн. заборгованості за строковими процентами, 16404,51 грн. заборгованості за простроченими процентами.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медаком” (код ЄДРПОУ 30761369; юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 79) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999675; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; Рахунок отримувача: 31214206783004; Код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1343,08 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Байбак О.І.