02 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКорчевного Г.В., Слободянюк С.В.
при секретаріЛознян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди, -
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 59-60/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема підставою для відмови у позові стало те, що редакція ст. 1177 ЦК України, на яку він посилається як на підставу своїх позовних вимог, з 16.05.2013 року втратила законну силу, а ст. 5 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що правовідносини виникли у грудні 2011 року, а винні у крадіжці його майна не виявлені до цього часу, у зв'язку з чим зміни в законі не звільняють Державу Україна від виконання законів, що діяли на момент вчинення крадіжки. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення його позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 20.02.2012 р. слідчим відділом Заводського РВ м. Дніпродзержинська порушено кримінальну справу № 43121238 за фактом крадіжки майна, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, досудове слідство на даний час триває.
№ справи 757/37536/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/13862 /2015
Головуючий у суді першої інстанції: Гладун Х.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано керувався вимогами до ч.ч. 1-3 ст. 5 ЦК України, про те, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Судом першої інстанції зазначено, що редакція статті 1177 ЦК України, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, втратила чинність у зв'язку з прийняттям Закону України від 16.05.2013 № 245-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність з Кримінальним процесуальним кодексом України», відтак у відповідності до ст. 5 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що вказана стаття в редакції, зазначеній позивачем, не може бути застосована до спірних правовідносин. Крім того, керуючись ст. 1177 ЦК України у чинній редакції, судом першої інстанції вказано на те, що положення вказаної статті передбачають можливість компенсації шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, за рахунок Державного бюджету України виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Механізм відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету на сьогодні законодавчо визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», тобто лише у випадку, коли кримінальне правопорушення вчинено спеціальним суб'єктом (працівник правоохоронного органу, прокуратури) і набуло вигляду незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою тощо. У зв'язку з викладеним та обставинами за яких позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та фактично зводиться до трактування законодавства. Крім того, слід зазначити, що відповідно до змісту позову, власником викрадених речей, відносно яких триває досудове слідство є ОСОБА_7, оскільки автомобіль, з якого були викрадені частини, як зазначено самим позивачем належить його дружині на праві власності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року - відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: