"28" жовтня 2015 р.Справа № 916/3229/15
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 20/7-1642 від 16.09.2015р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзв'язокгідробуд” про стягнення 73 437,26 грн., -
Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (далі по тексту - ДП „Одеський морський торговельний порт”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзв'язокгідробуд” (далі по тексту - ТОВ „Укрзв'язокгідробуд”) про стягнення грошових коштів в загальній сумі 73 437,26 грн., яка складається із пені в розмірі 65 614,59 грн. та трьох відсотків річних в сумі 7 822,67 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором № СР-385 від 23.05.2014р. зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, а також за адресами, зазначеними по тексту позовної заяви та наявними в матеріалах справи: 68000, АДРЕСА_1, та 65026, м. Одеса, вул. Дюківська, 12, були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив.
23.05.2014р. ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” (Замовник) та ДП „Одеський морський торговельний порт” (Виконавець) було укладено договір № СР-385, у відповідності до п.п. якого за даним договором одна сторона (Виконавець) зобов'язується виконати докові ремонті роботи д/ш „Ізмаїльська”, в подальшому іменоване „Судно”, в обсязі, передбаченому договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту судна (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору, за завданням іншої сторони (Замовник) своїми засобами та силами, а Замовник зобов'язується оплатити виконану роботу. Попередня вартість даного договору являє собою сукупну вартість планованих ремонтно-технічних, експлуатаційних та допоміжних робіт по судну, що здійснюються Виконавцем. Попередня вартість договору включає: вартість пов'язаних із здійсненням безпосередньо пов'язаних робіт по судну; вартість стендових випробувань вузлів та механізмів судна, що ремонтуються; вартість послуг Виконавця; інші видатки Виконавця, пов'язані із ремонтом судна; середньозважену вартість матеріалів; плату за надання судну буксирних послуг та послуг швартової бригади при постановці судна в док. Всі додаткові переш вартування та перетяжки судна, не обумовлені в договірній відомості вартості ремонту, повинні виконуватись суворо по узгодженню із Замовником, та оформлені офіціально в письмовому вигляді. Попередня вартість ремонту судна у відповідності до договірної відомості-кошторису вартості ремонту (додаток №1) буде складати: 477 652,13 грн. в тому числі ПДВ в сумі 79 608,69 грн.
Згідно з п.п. 3.1 - 3.3 договору № СР-385 від 23.05.2014р. (в редакції датою початку виконання робіт вважається дата підписання сторонами „Акту приймання судна в ремонт”. Датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами „Акту приймання судна із ремонту”. Загальний строк ремонту судна не повинен перевищувати 119 календарних днів, із яких 60 діб у доці (без врахування святкових днів згідно зі ст. 73 КЗпП України). Строк докування судна може бути змінений за узгодженням сторін після підписання сторонами „Акту докового огляду” та проведення дефекації. В загальний строк ремонту входить час, необхідний для проведення всього комплексу власно ремонтних робіт, час для проведення випробувань, а також усунення всіх виявлених в ході приймання недоліків.
В силу положень п.п. 4.1, 4.3, 4.4 договору № СР-385 від 23.05.2014р. загальна вартість ремонту судна, розрахована у відповідності до ст. 2 даного договору, повинна бути виплачена Замовником Виконавцю наступним чином: попередня оплата 10% за договірною відомістю-кошторисом вартості робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку Замовником; остаточний рахунок здійснюється за виконавчою відомістю-кошторисом вартості ремонту та після підписання акту виходу судна із ремонту з урахуванням оплати, здійсненої згідно з п.п. 4.1.1, п. 4.1 та п. 4.4 даного договору протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку Замовником та до відходу судна від причалу порту. Виконавець, виходячи із ступеню завершеності операцій (проценту готовності робіт) по ремонту судна, має право складати щомісячні проміжні акти виконаних робіт, які підписуються обома сторонами. Право власності на надані послуги із ремонту судна переходить до Замовника після оформлення остаточного „Акту приймання судна із ремонту”. Замовник зобов'язаний щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, підписувати „Акти виконаних робіт при стоянці судна в доці” за попередній місяць та „Акт виконаних робіт” за попередній місяць. У випадку перевищення вартості наданих послуг по „Актам виконаних робіт” за попередній місяць оплаченої попередньої оплати (над першим платежем), різниця вартості оплачується Замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Положеннями ст. 839 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
В силу положень ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Як свідчать матеріали справи, а саме акт приймання судна в ремонт від 04.06.2014р., на виконання умов договору № СР-385 від 23.05.2014р. позивачем було прийнято від ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” судно - д/ш „Ізмаїльська” для виконання ремонтних робіт. При цьому, відповідно до процентовних актів від 30.06.2014р., та від 31.07.2014р., які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, відповідачем було прийнято виконані позивачем ремонтні роботи на суму 969 928,65 грн. з урахуванням ПДВ. З метою отримання плати за виконані ремонтні роботи відповідачу було вручені рахунки № 200009/1 від 04.07.2014р. та № 200009/2 від 08.08.2014р.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, відповідач оплатив виконані позивачем роботи у наступні терміни: 21.10.2014р. було сплачено 500 000 грн.; 12.11.2014р. було сплачено 100 000 грн.; 26.11.2014р. було сплачено 369 928,65 грн., що є порушенням прийнятих на себе за договором № СР-385 від 23.05.2014р. зобов'язань щодо оплати виставлених за фактом виконання робіт рахунків протягом п'яти банківських днів з моменту їх отримання.
Тобто, суд вважає встановленим та доведеним факт порушення ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” власних грошових зобов'язань за договором № СР-385 від 23.05.2014р. щодо здійснення своєчасної оплати вартості виконаних позивачем ремонтних робіт, факт виконання яких підтверджений актами від 30.06.2014р. та від 31.07.2014р.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості виконаних ремонтних робіт, позивачем було нараховано ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” до сплати три відсотки річних в сумі 7 822,67 грн., перевіривши розрахунок яких суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість. У зв'язку із викладеним, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” трьох відсотків річних в сумі 7 822,67 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 11.2.3 договору № СР-385 від 23.05.2014р. передбачено, що за прострочку платежів, передбачених п. 4.1.1, 4.1.2, 4.4, 4.5 Замовник оплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день затримки. У випадку прострочки платежів, суми, які перераховуються Замовником, у першу чергу йдуть на погашення виниклої пені, а інша частина зараховується в рахунок оплати основного боргу, а також договірний строк автоматично пролонгується на час такої прострочки. При цьому, оплата залишку заборгованості за предметом договору здійснюється Замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати останнього платежу.
З посиланням на положення п. 11.2.3 договору № СР-385 від 23.05.2014р. позивачем було нараховано ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” до сплати пеню в сумі 65 614,59 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення із відповідача пені в сумі 65 614,59 грн. підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” перед ДП „Одеський морський торговельний порт” в загальній сумі 73 437,26 грн., яка складається із суми трьох відсотків річних в розмірі 7 822,67 грн. та пені в сумі 65 614,59 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі. Таким чином, із ТОВ „Укрзв'язокгідробуд” слід стягнути на користь позивача пеню в сумі 65 614,59 грн. та три відсотки річних в сумі 7 822,67 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 837, 839, 843, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзв'язокгідробуд” /65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 30439338/ на користь державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” /65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666/ пеню в сумі 65 614 грн. 59 коп. /шістдесят п'ять тисяч шістсот чотирнадцять грн. 59 коп./, три відсотки річних в сумі 7 822 грн. 67 коп. /сім тисяч вісімсот двадцять дві грн. 67 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 02.11.2015р.
Суддя С.П. Желєзна