79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.10.2015р. Справа№ 914/3036/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства “ПЛ Лізинг”, м.Львів
до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м.Львів
до відповідача-2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, м.Київ
про визнання недійсним договору від 16.12.2011р. про відступлення прав за договорами іпотеки
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_2 - представник (довіреність №07/03 від 10.03.2014р.);
від відповідача-1 ОСОБА_3 - представник (довіреність №7881 від 22.04.2015р.);
від відповідача-2 не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “ПЛ Лізинг” до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” та до відповідача-2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” про визнання недійсним договору від 16.12.2011р. про відступлення прав за договорами іпотеки.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позовних заперечив з підстав зазначених у поданому 22.09.2015р. відзиві (вх.№40203/15) на позовну заяву.
Відповідача-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В попередньому судовому засіданні представник відповідача-2 проти позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві (вх.№40407/15 від 23.09.2015р.) на позовну заяву та уточненому відзиві (вх.№42875/15 від 07.10.2015р.) на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача-1, суд, -
встановив:
29.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” (банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (новий кредитор) укладено договір факторингу шляхом уступки права грошової вимоги.
Згідно п.п. й) п.1.1. договору факторингу, «забезпечення» означає іпотеку, заставу, поруку чи інші види забезпечення виконання будь-якою особою зобов'язань, або іншу угоду чи домовленість, що мають подібну дію. «Забезпечувальний документ» означає будь-який з правочинів, укладених на забезпечення виконання зобов'язань позичальників за кредитними договорами, перелік яких наведено у додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
У пункті 3.1. договору факторингу зазначено, що на умовах цього договору банк відступає новому кредитору права вимоги, відповідно, новий кредитор, на умовах цього договору, цим приймає від банку зазначені права вимоги, зазначені у додатку 1.
Відповідно до додатку № 1 договору факторингу, ПАТ «Кредобанк» відступив “Фінансовій компанії “Приватні інвестиції” право вимоги за кредитним договором 79/07-к, згідно якого, як вбачається з додатку, ПП «ПЛ Лізинг» є позичальником.
Відповідно до п.3.2. договору факторингу банк передає новому кредитору, а новий кредитор приймає права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у додатку №1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.
Пунктом 3.7 договору факторингу передбачено, що банк і новий кредитор зобов'язуються протягом 5 календарних днів з дня оплати ціни відступлення здійснити за рахунок банку всі дії, необхідні для заміни іпотекодержателя за всіма договорами іпотеки, що входять до складу забезпечення за забезпечувальними документами, переданого за цим договором, з банку на нового кредитора, включаючи підписання та нотаріальне посвідчення відповідного договору (договорів), подання заяв та забезпечення реєстрації змін у відповідних записах у Державному реєстрі іпотек та Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна тощо.
В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі заборгованостей від 14.12.2011р. підписаний між банком Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та новим кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» в якому зазначено, що відповідно до п.3.1., 3.2. договору факторингу шляхом уступки право грошової вимоги від 29.11.2011р., ПАТ «Кредобанк» з місцезнаходженням у Львові передає портфель заборгованостей, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» приймає його, згідно додатку № 1 до договору. Дата передачі 14.12.2011р.
Судом встановлено, що 16.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки.
В п.1.1. договору про відступлення прав за договорами іпотеки зазначено, що у зв'язку із укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору факторингу шляхом уступки права грошової вимоги №б/н від 29.11.2011р., згідно з яким первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за договорами, перелік яких наведений в додатку №1 до договору факторингу шляхом уступки права грошової вимоги №б/н від 29.11.2011р. (надалі - основне зобов'язання), які укладені між первісним іпотекодержателем та боржниками - перелік яких наведений в додатку №1 до договору факторингу шляхом уступки права грошової вимоги №б/н від 29.11.2011р. (надалі - боржники), первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права
первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами перелік яких наведений в додатку №1 до даного договору (надалі договори - іпотеки).
У додатку №1 до договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 16.12.2011р. зазначено про передачу прав первісним іпотекодержателем ПАТ «Кредобанк» до нового іпотекодержателя ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» за договором наступної іпотеки №1429 від 06.06.2007р., що був укладений між ПАТ «Кредобанк» та ПП «ПЛ Лізинг» у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 79/07-к від 29.05.2007р.
Як передбачено п.2.1. договору від 16.12.2011р. про відступлення прав за договорами іпотеки первісний іпотекодержатель зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з дати нотаріального посвідчення цього договору надіслати письмові повідомлення на адреси боржників та іпотекодавців про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.
Як стверджує позивач його не було належним чином повідомлено про факт підписання вказаного вище договору від 16.12.2011р.
Приватне підприємство “ПЛ Лізинг” вважає, що ПАТ «Кредобанк» на момент укладення договору про відступлення прав за договорами іпотеки, а саме 16.12.2011р. не був наділений повноваженнями на розпорядження правами іпотекодержателя за договором іпотеки №1429 від 06.06.2007р.
Відповідно до п.3.2. договору факторингу шляхом уступки права грошової вимоги від 29.11.2011р. банк передає новому кредитору права вимоги за кредитними договорами та за всіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у додатку №1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, згідно додатку №2 до договору на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.
Даний акт було підписано 14.12.2011р. Таким чином позивач стверджує, що з моменту набрання чинності договору про відступлення права грошової вимоги від 29.11.2011р. (тобто з 14.12.2011р.), ПАТ «Кредобанк» перестав бути кредитором за основним зобов'язанням, а відповідно до ст.17 ЗУ «Про іпотеку» ПАТ «Кредобанк» перестав бути іпотекодержателем за договором іпотеки №1429 від 06.06.2007р., як таким, що має похідний характер від забезпеченого ним основного зобов'язання.
А отже на думку позивача відповідач-1 16.12.2011р. не був наділений необхідним обсягом повноважень на розпорядження правами іпотекодержателя за договором іпотеки №1429 від 06.06.2007р.
Враховуючи викладене, ПП «ПЛ Лізинг» вважає, що його зобов'язання по кредитному договору №79/07-к від 29.05.2007р. перед ПАТ «Кредобанк» припинилися 14.12.2011р. на підставі договору факторингу від 29.11.2011р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2.
Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що основне зобов'язання припинилось 14.12.2011р., ПАТ «Кредобанк» не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення договору від 16.12.2011р. про відступлення прав за договорами іпотеки № 1429 від 06.06.2007р.
Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить визнати недійсним договір від 16.12.2011р. про відступлення прав за договорами іпотеки в частині уступки прав вимоги за договором іпотеки №1429 від 06.06.2007р., який був укладений між Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”.
Відповідачі проти позову заперечили, подавши відзиви на позовну заяву, в задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю, з підстав викладених у поданих відзивах.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача-1, суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтями 1077, 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
29.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” (банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (новий кредитор) укладено договір факторингу шляхом уступки права грошової вимоги.
Згідно п.п. й) п.1.1. договору факторингу, «забезпечення» означає іпотеку, заставу, поруку чи інші види забезпечення виконання будь-якою особою зобов'язань, або іншу угоду чи домовленість, що мають подібну дію. «Забезпечувальний документ» означає будь-який з правочинів, укладених на забезпечення виконання зобов'язань позичальників за кредитними договорами, перелік яких наведено у додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
У пункті 3.1. договору факторингу зазначено, що на умовах цього договору банк відступає новому кредитору права вимоги, відповідно, новий кредитор, на умовах цього договору, цим приймає від банку зазначені права вимоги, зазначені у додатку 1.
Відповідно до додатку № 1 договору факторингу, ПАТ «Кредобанк» відступив “Фінансовій компанії “Приватні інвестиції” право вимоги за кредитним договором 79/07-к від 29.05.2007р., згідно якого ПП «ПЛ Лізинг» є позичальником.
Відповідно до п.3.2. договору факторингу банк передає новому кредитору, а новий кредитор приймає права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у додатку №1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.
В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі заборгованостей від 14.12.2011р. підписаний між банком Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та новим кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» в якому зазначено, що відповідно до п.3.1., 3.2. договору факторингу шляхом уступки право грошової вимоги від 29.11.2011р., ПАТ «Кредобанк» з місцезнаходженням у Львові передає портфель заборгованостей, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» приймає його, згідно додатку № 1 до договору. Дата передачі 14.12.2011р.
За ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, при укладенні договору факторингу відбувається заміна кредитора в зобов'язанні, а сутність цього зобов'язання залишається незмінною, тобто всі права від первісного кредитора переходять до нового в обсязі і на умовах, що існували на момент такого переходу.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
З правового аналізу наведеної норми вбачається, що відступлення права вимоги за іпотечним договором не може відбутися раніше відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Проте, договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки може укладатися як в той самий день, що й за основним зобов'язанням, так і через певний проміжок часу.
Законодавством не визначено, протягом якого часу після укладення договору відступлення права вимоги за основним зобов'язанням може бути укладено договір про уступку права вимоги за договором іпотеки (Постанова Вищого господарського суду від 15.09.2015р. справа № 904/10086/14).
Відповідно до договору факторингу відповідач-1 передав відповідачу-2, а відповідач-2 прийняв права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних в додатку №1.
Пунктом 3.7 договору факторингу передбачено, що банк і новий кредитор зобов'язуються протягом 5 календарних днів з дня оплати ціни відступлення здійснити за рахунок банку всі дії, необхідні для заміни іпотекодержателя за всіма договорами іпотеки, що входять до складу забезпечення за забезпечувальними документами, переданого за цим договором, з банку на нового кредитора, включаючи підписання та нотаріальне посвідчення відповідного договору (договорів), подання заяв та забезпечення реєстрації змін у відповідних записах у Державному реєстрі іпотек та Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна тощо.
Як судом встановлено з п.3.2. договору факторингу, сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, на підтвердження зазначеного приймання-передачі.
Як вбачається із матеріалів справи акт прийому-передачі портфеля заборгованостей до договору факторингу підписано та передано 14.12.2011р.
16.12.2011 укладено договір уступки права вимоги за договорами іпотеки, що були укладені в якості забезпечення виконання зобов'язань за основним зобов'язанням, зокрема в частині відступлення прав за договором іпотеки №1429 від 06.06.2007р.
Cуд звертає увагу, що згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спірний договір укладено відповідно до умов договору факторингу від 29.11.2011р. та відповідає приписам ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України, та не порушує норми Закону України "Про іпотеку".
З огляду на викладене суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 16.12.2011р. в частині відступлення прав за договором іпотеки №1429 від 06.06.2007р., а відповідно відсутні підстави для задоволення позову.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи норми ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. У задоволені позову відмовити.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 30.10.2015р.
Суддя Петрашко М.М.