Справа №1-165/09
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року м. Липовець
В складі: головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,
при секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,
з участю прокурора КОКОТА О.Г.,
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого монтажником радіоелектронної апаратури в ТОВ «СБІ», раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 289 ч.2 КК України,
ОСОБА_2 21.05.2009 року біля 24.00 години, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак «НОМЕР_1», що належить ОСОБА_3; проник на територію домогосподарства останнього, яке розташоване в с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області по вулиці Першотравневій, 53, звідки з відкритого гаража намагався викрасти автомобіль ВАЗ 2109 білого кольору, але злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як йому не вдалося завести транспортний засіб.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінуємого йому злочину визнав повністю. Суду пояснив, що 15.05.2009 року він разом із своїми товаришами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали в с. Нова Прилука Липовецького району , а саме в ФГ «Україна», щоб виконати ремонтні роботи. Вони проживали в будинку на території господарства. Так, 21.05.2009 року, після роботи, він з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили прогулятися по селу. Йдучи по вулиці Першотравневій, в одному із господарств підсудний побачив автомобіль ВАЗ 2109 білого кольору і вирішив взяти його ,так як вже було пізно, а йому потрібно було їхати по особистих питаннях у м. Вінницю. ОСОБА_2 посварився із своєю дівчиною і хотів якомога швидше з нею вирішити всі питання. Додав, що мав намір цією машиною приїхати назад і залишити її біля домогосподарства, де вона стояла.
Спочатку підсудний сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щоб вони подивились який стоїть автомобіль і що непогано було б і їм мати такий. Хлопці відповіли, що він дорого коштує. Потім ОСОБА_2 запропонував взяти авто та поїхати в м. Вінницю, однак хлопці відмовились і сказали, що цього робити не потрібно, оскільки за це може настати кримінальна відповідальність. Однак підсудний на їх слова не звернув уваги і сказав, що йому потрібно відійти і залишився там, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли далі по вулиці. Коли хлопці вже були далеко, ОСОБА_2 відкрив ворота, увійшов на територію домогосподарства, зайшов у гараж, в якому не було воріт і де стояв автомобіль ВАЗ білого кольору. Знайшовши в гаражі металевий прут, він намагався відчинити дверцята машини. Проникнувши в салон, ОСОБА_2 почав розбирати замок запалення, але завести автомобіль у нього не вийшло . Після цього він спробував відчинити капот , але тільки пошкодив його, так і не відкривши ; пошкодив замок багажника, оскільки також намагався і його відчинити. Підсудний, побачивши що він не може викрасти автомобіль і що на подвір»ї почав гавкати собака, - злякався, взяв у бардачку машини цигарки «Пріма срібні» сині, вибіг з домогосподарства і пішов до будинку , де він проживав в с. Нова Прилука. Був розлючений, так як не зміг заволодіти автомобілем із незалежних від нього обставин - не завівся двигун і почав гавкати пес, у зв»язку з чим були реальні підстави вважати, що його можуть викрити. Коли ОСОБА_2 прийшов до будинку, хлопці його запитали де він був, але підсудний нічого не розповів. А наступного дня до нього прийшли працівники міліції і він їм у всьому зізнався. Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, засудив свою поведінку та обіцяв, що такого більше не повториться.
Крім визнавальних показань підсудного, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України, підтверджується матеріалами кримінальної справи:
- заявою ОСОБА_3 про те, що невідомі пошкодили його автомобіль /а.с.3/;
- протоколами огляду місця події та ілюстративними фототаблицями до них /а.с. 5-15/;
- показаннями потерпілого ОСОБА_3 /а.с. 23/ та його заявою про те, що він претензій до підсудного не має, цивільний позов заявляти не буде, оскільки ОСОБА_2 завдану шкоду відшкодував /а.с. 25/ ;
Враховуючи думку учасників судового процесу, приймаючи до уваги, що підсудний повністю визнавав свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, оскільки зазначені фактичні обставини справи та сума цивільного позову (цивільний позов не заявлявся) ніким не оспорюються. При цьому судом роз”яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.
Дії підсудного суд кваліфікує за ст.ст. 15 ч.2 , 289 ч.2 КК України, як закінчений замах на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого є - проникнення у приміщення.
При обранні міри покарання ОСОБА_2, суд, керуючись положеннями ст.. ст.. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, його особу, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, ступінь здійснення злочинного наміру та причини , внаслідок яких злочин не було доведено до кінця .
У відповідності до ст..12 КК України, злочин, передбачений ст. 289 ч.2 КК України відноситься до тяжких злочинів, а санкція цієї частини статті передбачає лише позбавлення волі.
Обставин, які визнаються як обтяжуючі покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, судом не здобуто .
До пом'якшуючих покарання підсудного обставин - суд відносить щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.
Підсудний вперше вчиняє злочин, а точніше замах на його вчинення, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, повністю добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду.
Крім цього, судом враховано, що підсудний вчинив закінчений замах на злочин, тобто він зробив усе, що вважав за необхідне для вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом - відкрив ворота, увійшов на огороджену територію домогосподарства, зайшов у гараж, в якому не було воріт і де стояв автомобіль: знайшовши в гаражі металевий прут, намагався ним відчинити дверцята машини; проникнувши в салон, почав розбирати замок запалення, але завести автомобіль у нього не вийшло; після цього він спробував відчинити капот, але тільки пошкодив його так і не відкривши; пошкодив замок багажника, оскільки також намагався і його відчинити, - однак заволодіти автомобілем не зміг з причин, що не залежали від його волі( не завівся двигун машини і почав гавкати собака), тому і злочин не був доведений до кінця.
У відповідності до ч.3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати 2/3 максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України.
Враховуючи все вищевикладене, тяжкість злочину, встановлені обставини справи, суд вважає можливим призначити мінімальне покарання , відповідно до санкції статті, у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
При цьому, приймаючи до уваги особу винного, молодий вік підсудного, те, що за місцем проживання та роботи ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони /а.с. 36-37/, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд прийшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання та вважає можливим на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п»ять років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України , наступні обов'язки:
• не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
• повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб.
СУДДЯ Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА