Справа № 1913/617/12
Іменем України
"29" жовтня 2015 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі: головуючої-судді ОСОБА_1 при секретарі Лежигубська О..В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці справу за поданням в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції ОСОБА_2М про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України , -
Встановив:
28.10 .2015 р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, посилаючись на те, що на виконанні в відділу ДВС Підгаєцького РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження за ЄДРВП № 39325920 від 17.09.2011 р. та за ЄДРВП № 38895900 від 16.07.2013 р. за судовим рішенням згідно виконавчого листа Підгаєцького районного суду по справі № 1913/617/2012 від 09.08.2012 року.. Заборгованість по сплаті зобов'язань складає 60220,26 гривень, не погашена. Боржник в добровільному порядку судове рішення не виконала, на виклики державного виконавця не з'являється, своїми діями зволікає з фактичним виконанням рішення суду.
Вивчивши матеріали подання, підстави для вжиття заходів про обмеження в праві виїзду за межі України, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Крім цього, відповідно до ст.2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифікований Законом України 11.09.1993 р.) та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
З врахуванням наведеного, при вирішенні питання про тимчасове обмеження конституційного права, державний виконавець зобовя'заний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері. Згідно ч.ч.2,4 ст.6 цього Закону, громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянам може бути тимчасово відмовлено в наданні паспорту або громадянину України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено в виїзді за кордон, в тому числі якщо громадянин ухиляється від виконання зобов'язання, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, суб'єкт подання не надав доказів про вчинення всіх виконавчих дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» спрямованих на виконання виконавчого листа, та не вказав у який саме спосіб потрібно встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3
Враховуючи те, що у відповідності до ст. 4 ЦПК України суд при здійсненні правосуддя захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, у задоволенні клопотання, яке не ґрунтується на вимогах закону, слід відмовити як у заявленому без достатніх підстав.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК, п. 2 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-ХІІ, суд, -
В задоволенні подання в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_2про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з моменту її проголошення або в той же строк з моменту отримання її копії через підгаєцький районний суд до Апеляційного суду Тернопільської області.
Головуюча: підпис ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_1