Справа № 466/4680/15-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/844/15 Доповідач: ОСОБА_2
30 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши кримінальне провадження № 466/4680/15-к про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 30 липня 2015 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 30 липня 2015 року ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за: ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. в дохід держави; ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 680 (шістсот вісімдесят) грн. в дохід держави. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання остаточно засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави.
ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 03 червня 2015 року близько 12 год., перебуваючи на АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом та прямим умислом, маючи при собі завідомо підроблений документ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 11 травня 2007 року Личаківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся у відокремлений підрозділ TOB «ММК - Україна» із проханням надати йому кредит у розмірі 2 000 грн., представився анкетними даними іншої особи, з метою заволодіння вказаними коштами шляхом обману з корисливих мотивів та в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 заповнив згоду на обробку персональних даних та анкетні відомості про себе з метою отримання грошових коштів, однак не зміг реалізувати свого злочинного умислу до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий працівниками кредитної спілки.
Крім того, ОСОБА_7 03 червня 2015 року близько 12 год. 05 хв., перебуваючи у приміщенні офісу відокремленого підрозділу ТОВ «ММК - Україна», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Г. Мазепи, 11, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, з метою отримання кредиту (грошових коштів в сумі 2 000 грн.) звернувся до працівника установи - ОСОБА_11 , якій пред'явив завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий 11 травня 2007 року Личаківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу та зміни до неї, в якій просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що при призначенні ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки визначив розмір штрафу менший, ніж передбачено в ч. 2 ст. 53 КК України, тобто не менше 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. Однак, суд призначив штраф у розмірі 255 грн. чи порушив вимоги закону. У зв'язку з чим вирок, який постановлений з порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України підлягає скасуванню. Крім того, в змінах до апеляційної скарги прокурор зазначає, що ознайомившись із носієм інформації, на якому за допомогою технічного засобу зафіксовано хід судового провадження в суді першої інстанції встановлено відсутність записів такого, що позбавляє можливості перевірити рішення суду першої інстанції в апеляційному суді.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 27, ч.4 ст. 107, ст. 376 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК України. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
Колегією суддів встановлено, що на технічному носії інформації долученому до справи не зафіксовано жодного перебігу судового засідання та проголошеного після виходу суду з нарадчої кімнати вироку, який виготовлений і знаходиться в матеріалах справи (а.с.23).
Крім того, у вироку зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, підтвердив вказані в обвинувальних актах обставини, дав пояснення аналогічні поясненням даним в ході досудового слідства. Розкаюється у вчиненому, просить його суворо на карати. Крім визнання ОСОБА_7 своєї вини, його винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень повністю доводиться зібраними по справі доказами, які в ході судового слідства учасниками процесу не оспорюються.
Однак з мотивувальної частини вироку є не зрозумілим, за якою саме процедурою проводився судовий розгляд справи, чи в повному порядку визначеному § 3 глави 28 КПК України, чи за так званою спрощеною процедурою, передбаченою ч.3 ст. 349 КПК України.
Крім того, суд першої інстанції не наводячи у вироку змісту пояснень обвинуваченого щодо конкретних обставин справи та визнання вини, покликався на підтвердження ним обставин, зазначених у обвинувальних актах, при тому, що в даному кримінальному провадженні наявний тільки один обвинувальний акт.
Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Тому посилання у вироку суду на показання обвинуваченого, даних ним під час досудового слідства є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними й перешкоджають перевірці апеляційних доводів, вирок відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції.
При розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та ухвалити в справі законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, в тому числі з врахуванням передбачених вимог кримінального закону щодо призначення покарання у разі визнання обвинуваченого винуватим.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 30 липня 2015 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Призначити в Шевченківському районному суді м. Львова новий розгляд кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4