Справа № 463/3679/15 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.
Провадження № 22-ц/783/6887/15 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т.І.
Категорія: 27
29 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Приколоти Т.І.
суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.
при секретарі: Івановій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2015 року за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановила: Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором -залишено без розгляду.
Ухвалу оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати. Вважає, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, при неповно з»ясованих обставинах справи. Вказує, що копію рішення від 15 вересня 2011 року він отримав 30 липня 2015 року. Про рішення йому стало відомо 27 липня 2015 року у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Тернопільській області. До цього про рішення йому не було нічого відомо.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно ст. 228 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 12 жовтня 2011 року було направлено для відома заочне рішення від 15 вересня 2011 року за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 124.
У ч. 3 ст. 222 ЦПК України передбачено надіслання копій судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 106 Правил надання послуг поштового зв»язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв»язку на підставі пред»явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище.
Підпис ОСОБА_2 на повідомленні про вручення відсутній. Інших відомостей про вручення йому копії заочного рішення матеріали справи не містять.
Судом першої інстанції не враховано зазначені вимоги закону.
Апелянт вказує, що копію рішення від 15 вересня 2011 року він отримав в суді 30 липня 2015 року. Про рішення йому стало відомо 27 липня 2015 року у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Тернопільській області.
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення з пропуском строків, визначених ст. 228 ЦК України, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого.
Відповідно до ст. 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно положень п.4 ст.311 ЦПК України однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді