Запорізької області
21.12.10
№ 09-07/2092
Суддя Федорова О.В.(декр)
Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»»(69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 5-А, кв. 45)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство “Енергоальянс» (69001, м. Запоріжжя вул. Перемоги, 2) про: 1. Стягнення з ТОВ «Енерго-Буд»заборгованості в розмірі 40 861,56 грн. за договором на виконання робіт від 11.02.2010р. за № 02Г/2010; договором на виконання робіт від 26.02.2010р. за № 03Г/2010; договором на виконання робіт від 16.03.2010р. за № 04Г/2010 та договором на виконання робіт від 30.03.2010р. за № 06Г/2010р.; 2. Стягнення з ТОВ «Науково-виробниче підприємство “Енергоальянс»пені за порушення договірних зобовязань в розмірі 17 087,06 грн., 3% річних в розмірі 2 445,88 грн., інфляційних втрат -6 168,44 грн.
Встановив, що позовна заява підлягає поверненню виходячи з наступного:
Заявником порушені правила об'єднання вимог, передбачені ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, а саме, позов містить вимоги про:
1. Стягнення з ТОВ «Енерго-Буд»заборгованості в розмірі 40 861,56 грн. за договором на виконання робіт від 11.02.2010р. за № 02Г/2010; договором на виконання робіт від 26.02.2010р. за № 03Г/2010; договором на виконання робіт від 16.03.2010р. за № 04Г/2010 та договором на виконання робіт від 30.03.2010р. за № 06Г/2010р.; 2. Стягнення з ТОВ «Науково-виробниче підприємство “Енергоальянс»пені за порушення договірних зобовязань в розмірі 17 087,06 грн., 3% річних в розмірі 2 445,88 грн., інфляційних втрат -6 168,44 грн.
Поєднання таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки позовні вимоги по кожному договору не пов'язані між собою підставами виникнення та засобами доказування, тому не мають розглядатися в межах однієї справи.
Суд звертає увагу: вимоги ст. 58 ГПК України дозволяють об'єднувати позивачу в одній позовній заяві декілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
В той же час, позовні вимоги про стягнення заборгованості за чотирма окремими договорами, які було зазначено в позові, не пов'язані між собою, а ні підставами виникнення, а ні засобами доказів, тому повинні розглядатися окремо.
Нормами частини 2 ст. 58 ГПК України передбачено право суду об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.
Проте, таке право надано лише суду першої інстанції, а не сторонам по справі.
До того ж, позивачем подана одна позовна заява з порушенням правил об'єднання позовних вимог, а не чотири окремі позовні заяви, які могли би бути об'єднанні в одне провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, при зверненні до господарського суду з позовною заявою позивачем не надано суду належних доказів відправки відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, що у відповідності до вимог ст. 56 ГПК України є обов'язковим.
Належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал поштової квитанції або фінансового чеку, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта.
Згідно до Роз'яснень Вищого господарського суду №04-5/609 від 31.05.2002 р. та №04-5/212 від 10.02.2004 р., тільки розрахунковий документ (поштова квитанція або фінансовий чек), виданий відправникові поштового відправлення відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155, може вважатися належним доказом надсилання сторонам копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Суду надано тільки копія фіскального чека № 5169 від 18.12.2010р. та копія опису вкладення від 18.12.2010р. про відправку позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15, при безготівковому перерахуванні державного мита на зворотній стороні примірника платіжного доручення повинен міститися напис про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення. Надане до позову платіжне доручення № 251 від 16.12.2010р. про сплату державного мита в сумі 665,63 грн. такого напису не має.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до позовної заяви не подано належних доказів сплати державного мита, що є підставою для повернення позовної заяви, передбаченою п. 4 ст. 63 ГПК України та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, передбаченою п. 6 ст. 63 ГПК України.
У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4,5,6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Додаток: на 56 аркушах, в тому числі оригінали платіжних доручень № 251 від 16.12.2010р. (державне мито в сумі 665,63 грн.), № 252 від 16.12.2010р. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.), акт господарського суду № 8097/09-05 від 21.12.2010р.
Суддя О.В. Яцун