Запорізької області
28.10.10
№ 09-07/1280
Суддя Федорова О.В.(декр)
Розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Універс»(69107, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 164)
до Закритого акціонерного товариства «Таврида-Центр»(69095, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 105, кімн.515)
про 1. розірвання договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області від 24.03.2006р. №74;
2. стягнення суми боргу по орендній платі згідно договору оренди №74 в розмірі 20.247грн.18коп, пеню -736грн.72коп., штраф -7716грн.37коп., інфляційні втрати -583грн.49коп.;
3. стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна в розмірі 9114грн.86коп., пеню -641грн.22коп., 3% річних -108грн.48коп., 272грн.19коп. -інфляційних втрат.
Встановив, що позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним:
Згідно з п.2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я сторін, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб -платників податків).
В той же час, у наданій до суду позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код відповідача -ЗАТ «Таврида -Центр».
У відповідності до ст.. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 44 ГПК України сплата державного мита є обов'язковою, а при відсутності доказів її сплати позовна заява підлягає поверненню на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.
У відповідності до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р.:
“ із заяв майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян”.
“із заяв немайнового характеру державне мито сплачується у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85грн.”
Позивачем заявлені позовні вимоги про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості на підставі цього договору (на загальну суму 39420грн.54коп.), тобто вимоги майнового та немайнового характеру.
В той же час, суду надане платіжне доручення про сплату державного мита у розмірі 394грн.21коп.коп. за майнові вимоги, доказів сплати державного мита за немайнові вимоги суду не надано.
Якщо стороною не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на п.4 частини першої ст.63 господарського процесуального кодексу зобов'язаний повернути її заявнику.(п.5.2 роз'яснень).
Позовні заяви по спорах, які виникають при укладанні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладанні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.
Тобто, позивач повинен сплатити державне мито у розмірі 394грн.21коп. за майнові вимоги та 85грн. за немайнові вимоги -розірвання договору оренди.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статі 57 ГПК України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.
Згідно з 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем надана ксерокопія фіскального чеку №4312 від 27.10.10р.
Згідно до Роз'яснень Вищого господарського суду №04-5/609 від 31.05.2002 р. та №04-5/212 від 10.02.2004 р., тільки розрахунковий документ (поштова квитанція або фінансовий чек), виданий відправникові поштового відправлення відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1155, може вважатися належним доказом надсилання сторонам копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал поштової квитанції або фінансового чеку, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та з доданням бланку опису вкладення.
Таких доказів суду надано не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не представлені докази направлення відповідачу копії позовної заяви і прикладених до неї документів.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст.63 господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 63 п. 4 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Додаток: на 84 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення №891 від 27.10.2010р. про державного мита у розмірі 1грн.05коп., №3889 від 27.10.2010р -державне мито у розмірі 393грн.16коп., №891 від 27.10.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп.
Суддя О.В. Яцун