печерський районний суд міста києва
справа № 757/35503/14-к
24 грудня 2014 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва:ОСОБА_1 ,
при секретарі:ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу:ОСОБА_3 ,
прокурора:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ) звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що він звернувся до прокуратури м. Києва із заявою про вчинення кримінального правопорушення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, проте, в порушення ст.. 214 КПК України, остання відомості за заявою до ЄРДР не внесла та у листі повідомила право оскаржити такі дії до Вищого адміністративного суду України.
ОСОБА_3 приймає участь в судовому засіданні з Київського районного суду міста Полтави. Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність прокурора, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України, здійснювалось фіксування кримінального провадження технічними засобами, та, відповідно до ст.. 336 КПК України, розгляд кримінального провадження відбувався у режимі відеоконференції.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, підтримала вимоги скарги з викладених у ній підстав та просила їх задовольнити.
Вислухавши пояснення особи, яка подала скаргу, перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до прокуратури м. Києва із заявою від 06.09.2014 року про вчинення кримінального правопорушення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відтак, слід розмежовувати поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та поняття зареєструвати (прийняти) відповідну заяву, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Так, заява ОСОБА_3 про вчинення злочину була прийнята та зареєстрована прокуратурою м. Києва та за наслідками розгляду заяви щодо вчинення кримінального правопорушення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 надано відповідь у листі від 22.09.2014 року за підписом Старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури м. Києва ОСОБА_4 . Так, у листі прокурором зазначено, що заява не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, що охоплюється поняттям злочину, визначеним ст.. 11 КК України, та роз'яснено право оскаржити дії членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Згідно ст.. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин.
Аналізуючи викладене, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка підлягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є необґрунтованою та в її задоволені слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 303, 306, 307, 309, 336 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1