ун. № 759/9844/15-ц
пр. № 2/759/4497/15
03 листопада 2015 року
Святошинський районний суд міста Києва в складі
головуючого-судді Мазур І.В.
при секретарі Сіряченко Я.В.
з участю позивача ОСОБА_1
адвоката Хлян К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2частину автомобіля та поділ спільно придбаного майна ,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд поділити май но між нею та відповідачем ОСОБА_3 спільно придбане ними в період шлюбу, а саме визнати за нею право власності на 1/2частину автомобіля ВАЗ21-00»Лада», держномер НОМЕР_2 в сумі 50000грн. та поділити його в натурі, а саме: виділити їй в натурі автоматичну пральну машину «Індезіт» вартістю 4341грн., телевізор «Соні» вартістю 4161грн., всього виділити в натурі майна на суму 8502грн. Відповідачем виділити в натурі: автомобіль ВАЗ-21099 «Лада», держномер НОМЕР_2 вартістю 100000грн.; дитячий диван вартістю 1800грн., подвійний диван 2800грн., комод вартістю 800грн., килим синтетичний розміром 2х3м. вартістю 1800грн. Всього виділити відповідачеві ОСОБА_3 майна на суму 107200грн. Все запропоноване майно є у його особистому користуванні, а також майно, яке вона бажає виділити їй в натурі. Поскільки виділяєме їй майно в натурі менше належної їй частки на суму 49349грн. (57854грн.-8502грн.=49349грн.), а частка виділяє мого в натурі відповідача перевищує належну йому 1/2частку на суму 49349грн., вона просить стягнути з відповідача на її користь 59349грн., збільшивши її частку на 10000грн. з урахуванням того, що донька залишається проживати з нею, є інвалідом. Також просила стягнути на її користь судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 3654грн. та 2000грн. за оплату правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 2.10.1999р. по 7.10.2014р. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1. народилася донька ОСОБА_4 Вище перелічене майно було придбано ними у шлюбі.
Відповідач просив розглядати справу у його відсутність, у задоволенні позову не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу.
Суд згідно ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Сторони перебували у шлюбі з 2.10.1999р. по 7.10.2014р. /а.с.10/
Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1. народилася донька ОСОБА_4, яка є інвалідом дитинства./а.с.5-9/
За період шлюбу сторони придбали перелічене в позовній заяві майноа./а.с.6-8/
Сторони також не заперечували, що ними були придбані меблі.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності в незалежності від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.63 цього Кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст.61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно п.п.23,24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спір між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з"ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення
в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Згідно ч.1 ст.70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч.3 ст.70 Сімейного Кодексу України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Судом встановлено, що на утриманні позивачки знаходиться дитина донька ОСОБА_4, 2000р.н., яка є інвалідом.
В той же час судом встановлено, що на момент розгляду справи автомобіль ВАЗ-21099 «Лада», держномер НОМЕР_2 вартістю 100000грн був 22.08.2014р. перереєстрований відповідачем на нового власника ОСОБА_5./а.с.30/
А тому підстав для задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на ? частину автомобіля та виділення його в натурі ОСОБА_3 немає.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Оскільки позивачка просила суд визнати за нею право власності на ? частину автомобіля в сумі 50000грн. та поділити його в натурі і відповідно не вимагала компенсації за проданий автомобіль, суд керуючись вимогами ст.11 ЦПК України розглядає позов в межах заявлених вимог і відповідно не може вийти за межі позовних вимог вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно не підлягають задоволенню і вимоги щодо збільшення частки майна на 10000грн. з урахуванням дитини інваліда.
В той же час суд вважає, що позовні вимоги в частині поділу майна подружжя та виділення в натурі позивачці а саме: виділити їй в натурі автоматичну пральну машину «Індезіт» вартістю 4341грн., телевізор «Соні» вартістю 4161грн., всього виділити в натурі майна на суму 8502грн. та відповідачу виділити в натурі: дитячий диван вартістю 1800грн., подвійний диван 2800грн., комод вартістю 800грн., килим синтетичний розміром 2х3м. вартістю 1800грн., а всього вартістю 7200грн. підлягають задоволенню Відповідно з урахуванням того, що дитина сторін є інвалідом суд вважає за недоцільне стягувати на користь відповідача різницю в сумі 1302грн. (8502-7200=1302грн.)
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які знайшли своє підтвердження в залі судового засідання і підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.88 ЦПК України суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення судових витрат по справі судового збору підлягають частковому задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 487грн.20коп.та 2000грн. за оплату правової допомоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.60, ч.1 ст.61, ст.63, ч.1, 3 ст.70 Сімейного Кодексу України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Поділити спільне набуте майно подружжя, виділити ОСОБА_1, ід.н. НОМЕР_1 автоматичну пральну машину «Індезіт» вартістю 4341грн., телевізор «Соні» вартістю 4161грн., всього виділити в натурі майна на суму 8502грн.(вісім тисяч п»ятсот дві грн..)
Виділити в натурі ОСОБА_3, ід.н.НОМЕР_3 дитячий диван вартістю 1800грн., подвійний диван 2800грн., комод вартістю 800грн., килим синтетичний розміром 2х3м. вартістю 1800грн. Всього виділити відповідачеві ОСОБА_3 майна на суму 7200грн. (сім тисяч двісті грн..)
Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ід.н.НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ід.н. НОМЕР_1 судові витрати по справі в розмірі 487грн.20коп. судового збору та 2000грн. за оплату правової допомоги, а всього 2487грн.20коп.(дві тисячі чотириста вісімдесят сім грн.20коп.)
В іншй частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя