печерський районний суд міста києва
справа № 757/25551/14-к
23 вересня 2014 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі:ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу:не з'явився,
прокурора:ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_4 (далі - особа, яка подала скаргу, ОСОБА_4 ) звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України (далі - прокурор), яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначає, що 01.09.2014 року він подав до ГПУ заяву про вчинення злочину Генеральним прокурором України ОСОБА_5 , передбаченого ст.. 364 КК України, відомості за якою, в порушення ст.. 214 КПК України, не були внесені до ЄРДР.
В судове засідання з'явився прокурор. Особа, яка подала скаргу, в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду провадження за скаргою повідомлена належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, проте, в судове засідання не з'явився, а слідчий суддя позбавлений можливості забезпечити його явку, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності особи, яка подала скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Прокурор в судовому засіданні надав письмові заперечення та просив в задоволені скарги відмовити, оскільки прокуратура діяла в межах чинного законодавства.
Вислухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 зазначає, що 01.09.2014 року він подав до ГПУ заяву про вчинення злочину Генеральним прокурором України ОСОБА_5 , передбаченого ст.. 364 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відтак, слід розмежовувати поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та поняття зареєструвати (прийняти) відповідну заяву, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Так, вказана заява ОСОБА_4 про вчинення злочину Генеральним прокурором України ОСОБА_5 від 01.09.2014 року була зареєстрована Генеральною прокуратурою України.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань особа повинна звернутись із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, а саме, містити відомості про дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України та ст. 2 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заява про вчинення злочину Генеральним прокурором України ОСОБА_5 від 01.09.2014 року за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин.
Згідно Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора України № 9гн-2011, скарги, які не містять даних про наявність ознак злочину, вирішуються шляхом надання мотивованої відповіді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, розглянувши заяву ОСОБА_4 про вчинення злочину Генеральним прокурором України ОСОБА_5 від 01.09.2014 року в порядку Закону України «Про звернення громадян», прокуратура діяла в межах наданих їй повноважень, відповідно до норм чинного законодавства.
Аналізуючи викладене, скарга ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є необґрунтованою та в її задоволені слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 107, 303, 305, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1