Справа № 128/892/15-к
Іменем України
04 листопада 2015 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальні акти в об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015020100000049, № 12015020100000613 та № 12015020100001025, по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Десна, Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,
та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Корделівка, Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
12.01.2015 року близько 16:30 год. ОСОБА_7 біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8 , після чого вони почали розпивати спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв у ОСОБА_7 виник умисел на проникнення та вчинення крадіжки з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться по АДРЕСА_3 , про що він повідомив свого знайомого ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 пішли до вищезазначеного магазину. Прийшовши до магазину, ОСОБА_7 , продовжуючи далі реалізовувати свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_11 , звідки вчинив крадіжку пляшки горілки марки «Хортиця» ємкістю 1 л, дві пляшки горілки марки «Пшенична» ємкістю по 0,5 л кожна та коштів в сумі 300 (триста) грн., чим спричинив останній матеріальний збиток на загальну суму 656,59 грн. В той час як ОСОБА_7 вчиняв крадіжку, ОСОБА_8 чекав на останнього неподалік даного магазину. Після того як ОСОБА_7 покинув приміщення магазину, викрадені 2 (дві) пляшки горілки марки «Пшенична» передав ОСОБА_8 , а пляшку горілки марки «Хортиця» та кошти в сумі 300 (триста) грн. залишив у себе, після чого вони вдвох пішли до підвального приміщення будинку АДРЕСА_3 , де сховали вказані пляшки з горілкою. Знаходячись у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 кошти в сумі 170 (сто сімдесят) грн. з коштів, які викрав з магазину. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поїхали до м. Вінниця, де викраденими коштами в сумі 300 (триста) грн. розпорядились на власний розсуд.
Крім того, 30.04.2015 року близько 20:00 год. ОСОБА_7 зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_8 , з яким пішли до лісосмуги, яка знаходиться неподалік їх будинку, де разом вжили спиртні напої. Після того останні близько 00:30 год. 01.05.2015 року прийшли до свого під'їзду, де, покуривши цигарки, ОСОБА_8 пішов до себе в квартиру, а ОСОБА_7 вийшов на вулицю, де в цей час у нього виник умисел на проникнення та вчинення крадіжки майна з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та який належить ОСОБА_4 . Прийшовши до вказаного магазину, ОСОБА_7 , незважаючи на те, що він притягується Вінницьким районним судом Вінницької області до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, по металевій решітці вікна магазину заліз на його дах, де руками відламав лист шиферу крівлі та ногами проламав лист гіпсокартону в стелі магазину, утворивши в результаті цього в стелі отвір, через який останній таємно проник до торгівельного приміщення магазину, звідки повторно вчинив крадіжку грошових коштів в сумі 899 грн., двох карток поповнення оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 44 грн. за штуку, восьми пачок цигарок марки «Winston» вартістю 18 грн. 90 коп. за пачку, шести пачок цигарок марки «Kent 8» вартістю 20 грн. 50 коп. за пачку, двадцяти пачок цигарок марки «Прилуки особливі вишукані» вартістю 13 грн. 50 коп. за пачку, чотирнадцяти запальничок марки «Cricket» вартістю 11 грн. 60 коп. за штуку, дитячої розвиваючої гри «Ерудит» вартістю 35 грн., дитячої гри «Super гонки» вартістю 35 грн., чим завдав ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1756 грн. 60 коп. Після того, як ОСОБА_7 покинув приміщення магазину «На окраїні», викраденими грошима та товарно-матеріальними цінностями він розпорядився на власний розсуд.
Також ОСОБА_7 в період часу з 12:00 год. 20.07.2015 року по 02:30 год. 21.07.2015 року, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, таємно, шляхом пошкодження стіни проник до магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_5 , звідки вчинив крадіжку грошових коштів в сумі 300 грн., 1 (однієї) пляшки коньяку «Асканелі» об'ємом 0,5 л вартістю 175 грн. 00 коп.; цигарки в асортименті: сигари «Харвест» в кількості 30 сигар вартістю 5 грн. 25 коп. за сигару, загальною вартістю 157 грн. 50 коп.; сигари «Солітер» в кількості 60 сигар вартістю 4 грн. 00 коп. за сигару, загальною вартістю 240 грн. 00 коп.; сигарети «Честер» в кількості 2 пачки вартістю 17 грн. 85 коп. за пачку на суму 35 грн. 70 коп.; сигарети «Кент» в кількості 4 пачки вартістю 21 грн. 00 коп., на загальну суму 84 грн. 00 коп.; сигарети «ЛМ» в кількості 10 пачок вартістю 17 грн. 35 коп. за пачку, на загальна суму 173 грн. 50 коп.; сигарети «ЛД» в кількості 10 пачок вартістю 13 грн. 00 коп. за пачку, на загальну суму 130 грн. 00 коп.; сигарети «Мальборо Флавер» в кількості 4 пачки вартістю 21 грн.00 коп. за пачку, на загальну суму 84 грн. 00 коп.; сигарети «Мальборо Тач» в кількості 7 пачок вартістю 19 грн. 95 коп. за пачку, на загальну суму 139 грн. 65 коп.; сигарети «Мальборо оригінал» в кількості 3 пачки вартістю 20 грн. 50 коп. за пачку, на загальну суму 61 грн. 50 коп.; сигарети «Парламент Аква» в кількості 5 пачок вартістю 27 грн. 30 коп. за пачку, на загальну суму 136 грн. 50 коп.; сигарети «Парламент Сільве» в кількості 5 пачок вартістю 25 грн. 20 коп. за пачку, на загальну суму 126 грн. 00 коп.; кондитерські вироби шоколад «Рошен» пористий - 8 одиниць по 20 грн. 25 коп. за одиницю на загальну суму 162 грн. 00 коп.; шоколад «Рошен» з горіхами - 2 одиниць по 23 грн. 75 коп. за одиницю на загальну суму 47 грн. 50 коп., шоколад «Корона» з цільним горіхом - 2 одиниці по 32 грн. 25 коп. за одиницю на загальну суму 64 грн. 50 коп. Після вчинення крадіжки ОСОБА_7 викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 2117 грн. 35 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 за пред'явленими йому обвинуваченнями вину визнав в повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальних актах. Крадіжки 12.01.2015 року та 30.04.2015 року вчиняв після розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_8 . У вчиненому щиро розкаюється, шкоду потерпілим відшкодував. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 визнає частково, а саме: не погоджується з сумою збитків щодо сигналізації та кондиціонера. Обґрунтовує це тим, що, проникаючи до приміщення магазину, він відірвав металопрофіль та пошкодив стіну, чи була там сигналізація, йому не відомо. Потерпілій ОСОБА_12 поштовим переказом на домашню адресу переслав в рахунок відшкодування завданої шкоди кошти в сумі 3000 грн. Погоджується сплатити потерпілій ОСОБА_12 ще 2000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 за пред'явленим йому обвинуваченням вину визнав повністю при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Розкаюється у вчиненому. Також повідомив, що з потерпілою ОСОБА_11 примирився, просив у неї вибачення і відшкодував їй завдану шкоду. Крім того, запевнив, що таке більше не повториться.
Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилась, попередньо надала суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, претензій до обвинувачених ні матеріального, ні морального характеру не має, просить їх суворо не карати, участі в судових дебатах приймати не бажає.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що дійсно з її магазину була вчинена крадіжка. Пізніше їй стало відомо, що дану крадіжку вчинив ОСОБА_7 , яким була відшкодована завдана їй шкода в повному обсязі. Претензій до ОСОБА_7 ні матеріального, ні морального характеру не має, просить його покарати на розгляд суду.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні 02.10.2015 року показала, що вона є приватним підприємцем. З її магазину ОСОБА_7 було вчинено крадіжку. В магазині було пошкоджено стіну, випалювали мінвату, пошкоджено проводку, оскільки вона знаходилась в стіні, тому також пошкоджено сигналізацію та кондиціонер. Перелік викраденого співпадає з тим, що зазначений в обвинувальному акті. Міліція зафіксувала лише факт викрадення матеріальних цінностей. Не заперечує, що отримала 3000 грн., проте не знає як рахувати це: чи за майнову, чи за моральну шкоду. Доказів на підтвердження пошкодження сигналізації та проводки у неї немає. В цивільному позові зазначено суму без врахування 3000 грн. Цивільний позов підтримує повністю та наполягає на стягненні всієї суми, вказаної в ньому. Всі ремонтні роботи підтверджені доказами.
Враховуючи думки учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинувачених та потерпілих, дослідженням доказів стосовно осіб обвинувачених. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На досудовому слідстві дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані по епізоду за 12.01.2015 року за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка, поєднана з проникненням до приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб; по епізоду за 01.05.2015 року - за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка, поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена повторно; по епізоду за період часу з 20.07.2015 року по 21.07.2015 року - за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка, поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена повторно.
На досудовому слідстві дії ОСОБА_8 по епізоду за 12.01.2015 року вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка, поєднана з проникненням до приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Тому при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів; обставини їх вчинення; особу винного, який не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; стан здоров'я ОСОБА_7 , який в 2001 році переніс операцію на серці; характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а саме, що він характеризується задовільно; повне визнання вини, активне сприяння судовому розгляду; повне відшкодування завданої шкоди потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_4 і часткове відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_5 ; думки потерпілих щодо міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 .
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів; обставини його вчинення; особу винного, який не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а саме, він характеризується позитивно; повне визнання вини, активне сприяння судовому розгляду; відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_11 ; думку потерпілої щодо міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_8 .
Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є щире каяття, активне сприяння судовому розгляду та добровільне часткове відшкодування майнового збитку.
Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 є щире каяття, активне сприяння судовому розгляду та добровільне відшкодування майнового збитку.
Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд встановив вчинення двох епізодів крадіжки в стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд встановив вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням всіх обставин вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, даних про особу кожного обвинуваченого, щирого каяття кожного обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, позицію державного обвинувача щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства, а обвинуваченого ОСОБА_7 лише в умовах ізоляції від суспільства, думки потерпілих, які не наполягають на суворій мірі покарання, суд дійшов висновку, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не представляють підвищену суспільну небезпеку та їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за їх поведінкою та виконанням покладених на них судом обов'язків. Тому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, з приміненням ст.ст.75, 76 КК України, з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням відповідно обов'язків, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілих.
В зв'язку з зазначеним, враховуючи вимоги ч.1 ст.377 КПК України, ОСОБА_7 слід скасувати обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_8 не застосовувались, підстав для його обрання суд не вбачає.
Крім того, відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Потерпілою ОСОБА_5 під час судового розгляду заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, на загальну суму 27003,57 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що в результаті дій ОСОБА_7 по проникненню в магазин їй була заподіяна значна матеріальна шкода, яка полягає в пошкодженні стіни магазину, виведенні зі строю засобів сигналізації, кондиціювання та електропроводки. Внаслідок цього їй прийшлось закупляти необхідні будівельні матеріали та обладнання, наймати робітників для відновлювальних робіт, в зв'язку з чим магазин тривалий час не працював. Так, за матеріали: утеплювач, профнастил, гідротермоплівку, гіпсокартон, саморізи, фарбу нею було оплачено 2980,02 грн., за роботи по ремонту стіни - 4000 грн., а всього 6980,02 грн. За роботи по монтажу та обладнанню засобів сигналізації та кондиціювання в магазині згідно договору про виконання робіт сплачено 16827,00 грн. Таким чином, злочинними діями ОСОБА_7 їй була заподіяна майнова шкода на загальну суму 25924,37 грн. В процесі досудового слідства їй був повернутий товар на суму 920,80 грн., тому невідшкодована майнова шкода складає 25003,57 грн. За надання юридичних послуг по складанню позовної заяви та представленню її інтересів в суді сплачено адвокату 2000 грн. Зазначене підтверджується доданими ксерокопіями видаткової накладної № 41 на придбання матеріалів та квитанції до прибуткового касового ордеру № 03/15 на суму 2980,02 грн., акта № 1 приймання виконання будівельних робіт та квитанції банку на суму 4000 грн., договору № 010 про виконання робіт по монтажу та обладнанню засобів сигналізації та кондиціювання, кошторису, акта виконаних робіт та квитанції банку на суму 16827 грн., квитанцією про оплату юридичних послуг на суму 2000 грн. (а.с.177-186).
Згідно положень ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною третьою статті 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, зазначаючи, що позовні вимоги підтверджуються наданими до позовної заяви документами.
Вивчивши цивільний позов, дослідивши докази, додані до цивільного позову, суд приходить до висновку, що заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_7 відшкодовано потерпілій ОСОБА_5 кошти в сумі 3000 (три тисячі) грн., що не заперечується самою потерпілою ОСОБА_5 . Однак, незважаючи на часткове відшкодування завданої шкоди, потерпілою не було зменшено розмір позовних вимог.
Потерпілою в цивільному позові пред'являються вимоги щодо відшкодування коштів на будівельні матеріали та обладнання, наймання робітників для відновлювальних робіт, на підтвердження чого було надано ксерокопію видаткової накладної № 41 від 01.09.2015 року на придбання матеріалів, ксерокопію квитанції до прибуткового касового ордеру № 03/15 від 01.09.2015 року на суму 2980,02 грн., ксерокопію акту № 1 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2015 року та ксерокопію квитанції банку на суму 4000 грн.
Однак, потерпілою не надано жодних доказів на підтвердження того, що зазначені в видатковій накладній матеріали придбавалися на ремонтні роботи по відновленню пошкодженої обвинуваченим ОСОБА_7 стіни під час вчинення крадіжки, але суд приймає її до уваги, оскільки обвинуваченим ОСОБА_7 не заперечується факт проникнення до магазину шляхом пошкодження стіни та в судовому засіданні, даючи покази, він розповів, що, проникаючи до приміщення магазину, він відірвав металопрофіль та пошкодив стіну, тому суд приходить до висновку, що з ОСОБА_7 підлягають до стягнення витрати на будівельні матеріали, понесені потерпілою ОСОБА_5 , на суму 2980,02 грн.
Разом з тим, ксерокопія акту № 1 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2015 року не відповідає оригіналу, оглянутому в судовому засіданні, в ньому відсутній підпис замовника на підтвердження виконання таких робіт, в зв'язку з цим суд його не приймає до уваги, а також до вказаного акту не додано договір про виконання робіт, тому суд приходить до висновку, що потерпілою не доведено позовні вимоги в частині відшкодування витрат, понесених на відновлення стіни магазину.
Щодо витрат в сумі 16827,00 грн. за роботи по монтажу і обладнанню засобів сигналізації та кондиціювання в магазині, то потерпілою ОСОБА_5 не доведено, що вчиненням злочину ОСОБА_7 було заподіяно такої шкоди, тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною першою статті 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
В судовому засіданні з'ясовано, що адвокат ОСОБА_6 приймав участь як представник потерпілої по даному кримінальному провадженню відповідно до поданої ним угоди. Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_7 підлягають до стягнення на користь потерпілої ОСОБА_5 понесені нею витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги представника, в сумі 2000 грн.
Потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_4 цивільні позови не заявлялися.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню в загальній сумі 5726 (п'ять тисяч сімсот двісті шість) грн. 97 коп., тобто по 2863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 49 коп. з кожного, а також витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню лише з ОСОБА_7 в загальній сумі 1104 (одна тисяча сто чотири) грн. 84 коп.
Речові докази - 6 пачок «Мальборо Тач», 3 пачки «Мальборо преміум», 1 пачка «Мальборо Флавер мікс», 2 пачки «Кент 8», 1 пачка «Кент 1», 2 пачки «Солітеір», 3 пачки «Харвест», 5 пачок «Аква блу», 4 пачки «Сільвер блу», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити у власності останньої.
При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Керуючись ст.ст.124, 128, 129, 349, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Скасувати ОСОБА_7 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
Зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання перебування під вартою з 21.07.2015 року.
Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 2980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 02 коп. та понесені нею процесуальні витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги представника, в сумі 2000 (дві тисячі) грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню в сумі 2863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 49 коп. та в сумі 1104 (одна тисяча сто чотири) грн. 84 коп., що в загальній сумі складає 3968 (три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню в сумі 2863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 49 коп.
Речові докази - 6 пачок «Мальборо Тач», 3 пачки «Мальборо преміум», 1 пачка «Мальборо Флавер мікс», 2 пачки «Кент 8», 1 пачка «Кент 1», 2 пачки «Солітеір», 3 пачки «Харвест», 5 пачок «Аква блу», 4 пачки «Сільвер блу», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити у власності останньої.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
СУДДЯ: ОСОБА_1