ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" вересня 2010 р. Справа № 2a-2135/10/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Третяк В.Р.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача - Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача - Державної податкової інспекції в Галицькому районі ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції в Галицькому районі про визнання протиправними дій, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
08.06.2010 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції в Галицькому районі про визнання протиправними дій, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позовні вимоги мотивував тим, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем згідно оскаржуваного рішення до позивача безпідставно застосовані штрафні санкції.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що на підставі проведеної перевірки Державною податковою інспекцією в Галицькому районі прийнято рішення за №0000162308 від 22.02.2010 року, яким до ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в сумі 10 675 грн. Позивач з висновками посадових осіб ДПІ, викладеними в акті перевірки, та винесеним на підставі даного акту вищевказаним рішенням в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 9 430 грн. не погоджується, вважає їх неправомірними та безпідставними. На думку представника позивача, перевірку було проведено з порушенням ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу», оскільки пояснення були взяті у особи, яка проходила у цей період стажування, а тому не була працівником ПП ОСОБА_5, не була обізнана, не володіла інформацією про місцезнаходження облікових документів. Просила позов задовольнити.
Представники відповідача - Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області в судовому засіданні позов не визнали з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Суду пояснили, що перевірка, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, проведена в межах повноважень податкового органу та з дотриманням вимог чинного законодавства. Також зазначили, що представником позивача необґрунтовано вказано на необізнаність офіціанта ОСОБА_6 про місцезнаходження облікових документів, оскільки відповідно до акту перевірки саме ним були видані працівникам ДПА для перевірки книга обліку розрахункових операцій, ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, торговий патент. Тому вважають позовні вимоги безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції в Галицькому районі в судовому засіданні позов не визнала з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Пояснила, що в ході проведення перевірки встановлено ряд порушень, що зафіксовано акті перевірки від 11.02.2010 року за №090065, який підписаний офіціантом ОСОБА_6 та останнім зазначено, що зауважень до акту перевірки не має. Просила в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на виконання плану перевірок суб'єктів господарювання за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб за лютий 2010 року та згідно направлення за №76 від 09.02.2010 року Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області проведено перевірку належного позивачу кафе-бару, що розташований у с. Поляниця Яремчанської сільської ради, за результатами якої складено акт за №090065 від 11.02.2010 року.
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України за №327 від 10.08.2005 та зареєстрований в МЮУ 25.08.2005 за №925/11205 даний акт як службовий документ є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.
За результатами перевірки виявлено допущені позивачем порушення вимог п.п.1, 2, 12, 13 ст.3, ст.ст.6, 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1269 від 26.09.2001 року, Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»затвердженої Наказом ДПА України від 21.04.1993 року за №12.
На підставі вищевказаного акту ДПІ в Галицькому районі рішенням №0000162308 від 22.02.2010 року до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 10 675 грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаного рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 9 430 грн. виходячи з наступного.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так посадовими особами ДПА в Івано-Франківській області встановлено ряд порушень в тому числі і п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку (не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у Книзі обліку доходів і витрат).
Відповідно до ст.21 вищевказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає висновки посадових осіб, які проводили перевірку, такими що повністю відповідають встановленим на підставі достовірних доказів фактичним обставинам, які мають значення для вирішення справи, та залишає без уваги посилання представника позивача не те, що перевірка проводилась у відсутності працівника ПП ОСОБА_5, оскільки офіціант ОСОБА_6, який надавав пояснення працівникам податкової служби, проходив стажування.
Так, як вбачається з наявної в матеріалах справи, копії постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області по справі за №3-89/2010 від 15.03.2010 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки останній працюючи офіціантом в належному підприємцю ОСОБА_5 кафе-барі, розташованому в с.Поляниця, порушено встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_6 був офіціантом.
ОСОБА_4 того, згідно ст.155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України, яким передбачено адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_6, визначено спеціальний суб'єкт, а саме особа, яка здійснює розрахункові операції. Тобто не будучи особою, яка здійснювала розрахункові операції в кафе-барі ОСОБА_6 не міг бути притягнутий до відповідальності за вказаною статтею.
Тому виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що на момент проведення перевірки ОСОБА_6 перебував у фактичних трудових відносинах з позивачем по справі, і тому не приймає до уваги надані представником позивача план індивідуального навчання безпосередньо на виробництві (стажування) на посаду бармена-офіціанта у кафе-барі у с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та звіт про проходження такого навчання.
Суд також не приймає до уваги і посилання представника позивача на необізнаність офіціанта, що надавав пояснення при проведенні перевірки працівникам ДПА в Івано-Франківській області з огляду на нижчевикладене.
В судовому засіданні встановлено, що при проведенні перевірки офіціантом ОСОБА_6, були видані працівникам ДПА для перевірки книга обліку розрахункових операцій, ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, торговий патент. Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 володів інформацією про місце знаходження облікових документів, а книги доходів і витрат на момент проведення перевірки на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі не було. ОСОБА_4 того згідно наданих офіціантом пояснень дана книга знаходиться у бухгалтерії в м. Галичі.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності ведеться в порядку визначеному законодавством. Так, згідно п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1269 від 26.09.2001 року книга обліку доходів і витрат ведеться фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
Пункту 5 вказаного Порядку передбачено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису, дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом, сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника, сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг), сума виручки від продажу товарів (надання послуг) -з підсумком за день.
У відповідності до Порядку книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
Як встановлено в судовому засіданні, під час проведення перевірки офіціант ОСОБА_6 не надав доказів належного обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, крім того ним надано пояснення, відповідно до якого книга обліку доходів і витрат була відсутня на місці здійснення діяльності, що є підтвердженням факту порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
При цьому суд відхиляє як неналежний доказ надану представником позивача книгу обліку доходів і витрат, оскільки сама її наявність не може свідчити про дотримання позивачем вимог Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1269 від 26.09.2001 року, а твердження позивача щодо знаходження даної книги на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг спростовується здобутими в ході розгляду справи доказами.
Суд не приймає до уваги подане позивачем до ДПІ в Галицькому районі заперечення до акту перевірки за №090065 від 11.02.2010 року, зареєстрованого останнім 23.02.20190 року за №568/10 оскільки викладені у даному запереченні факти суперечать встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам та поясненням ОСОБА_6, які надані останнім працівникам податкового органу.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про правомірність винесення оскаржуваного рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 9 430 грн., яке прийняте відповідачем обґрунтовано, на виконання покладених на нього функцій, в межах своєї компетенції, відповідає дійсним обставинам справи, тому є повністю підставним та не може бути визнане недійсним.
Враховуючи вищевикладене в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1269 від 26.09.2001 року, керуючись ст.ст.11, 71, ч.2 ст.72, ст.86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 27.09.2010 року.