ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" серпня 2010 р. Справа № 2a-1987/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
при секретарі Барчук Т.Г.
за участю представників сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
представника третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_3
представника третіх осіб на стороні відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул.Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76018
треті особи на стороні позивача: ОСОБА_4, вул.Шопена, 6/5, м.Івано-Франківськ; ОСОБА_5, вул.Шопена, 6/12, м.Івано-Франківськ;
третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_6, вул.Шопена, 6/6, м.Івано-Франківськ,
про визнання нечинними рішення від 23.09.2008 р. № 462 та рішення від 24.06.2009р. № 305.,-
Заступник прокурора м.Івано-Франківська (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач), треті особи на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_6 про визнання нечинними рішення від 23.09.2008 р. № 462 та рішення від 24.06.2009р. № 305.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №462 від 23.09.2008 року та рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №305 від 24.06.2009 року суперечать вимогам чинного законодавства України, видане з перевищенням повноважень органу місцевого самоврядування та суттєво обмежує права громадян. Просила задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними даних рішень відповідача та їх скасування.
Представник відповідача проти позову заперечив. Суду пояснив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, мотивуючи тим, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третіх осіб на стороні позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав вказаних в позовній заяві.
Представник третьої осіби на стороні відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення проти адміністративного позову не подав.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, представника третіх осіб на стороні позивача, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.09.2002 року №365 громадянину ОСОБА_6 дозволено проведення проектно-пошукових робіт для добудови до крамниці на вулиці Шопена, 6 торгових приміщень з надбудовою житлових приміщень. На основі даного дозволу розроблено та погоджено у встановленому порядку проект, та архітектурно-планувальне завдання. Проект пройшов експертизу та одержав позитивний висновок комплексної державної експертизи від 20.08.2008 року. 15 січня 2007 року укладено договір оренди землі між Івано-Франківською міською радою та підприємцем ОСОБА_6
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.09.2008 року №462 підприємцю ОСОБА_6 дано дозвіл на будівництво.
Як встановлено в судовому засіданні, оскаржувані рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.09.2008 р. № 462 та рішення від 24.06.2009р. № 305 стосуються правомірності дозволу на добудову до крамниці по вілиці Шопена, 6 торгових приміщень з надбудовою жилих.
22.04.2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись із скаргою (а.с.16) до позивача про невідповідність вимогам законодавства, а саме з проханням повторно провести перевірку законності дій громадянина ОСОБА_6, а саме, добудови по вулиці Шопена,6.
За результатами розгляду вказаної скарги, 20.05.2009 року позивачем внесено протест за №507-08 з вимогою до відповідача про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №462 від 23.09.2008 року в частині надання дозволу підприємцю ОСОБА_6 на добудову до крамниці по вулиці Шопена,6 торгових приміщень з надбудовою житлових приміщень. (а.с. 6).
Згідно ст.1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Абзацом 2 частини 2 статті 20 цього Закону встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень. Відповідно до п.1 ч.2 ст.20 Закону №1789-XII при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1789-XII прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Згідно зі ст.21 вказаного Закону протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Таким чином, прокурор не позбавлений права на реагування шляхом винесення актів реагування передбачених ст.21-24 вказаного Закону у будь-якому випадку виявлення порушення вимог чинного законодавства. У розумінні ст.12 Закону №1789-XII прокурор лише позбавлений права прийняття остаточного рішення за зверненнями, розгляд яких належить до виключної компетенції суду.
Отже, прокурор, виконуючи прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами місцевого самоврядування, на підставі вимог Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" правомірно звернувся до Івано-Франківської міської ради, тобто, до органу, який видав акт, що суперечить закону, з протестом.
Відповідно до наданої відповіді від 24.06.2009 року про результати розгляду протесту зазначено, що черговою сесією Івано-Франківської міської ради протест прокуратури м.Івано-Франківська - відхилено (а.с. 8).
Будь яких мотивів з яких відхилено протест не зазначено, також не зазначені обставини з яких виходив відповідач при прийнятті рішення, та норм закону, якими керувався при прийнятті рішення.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій по розгляду внесеного прокурором протесту за №507-08 .
З огляду вищезазначеного, суд приходить до висновку, що протест позивача розглянутий не належно.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора м.Івано-Франківська про визнання протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №305 від 24.06.2009 року є обґрунтованими, а позов в цій частині таким що підлягає до задоволення.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Частиною 9 названої статті передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Отже, міська рада була вправі, за наслідками розгляду протесту прокурора, скасувати своє власне рішення, а відтак суд не може здійснювати делеговані повноваження виконавчого комітету, оскільки це відноситься до компетенції відповідача.
Окрім того, одночасне задоволення заявлених прокурором позовних вимог є взаємо виключними,оскільки суд вважає, що одночасне скасування рішень унеможливлює розгляд протесту прокурора на це рішення.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №462 від 23.09.2008 року є такими, що не підлягають до задоволення .
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.06.2009 року № 305.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_7
Постанова складена в повному обсязі 25.08.2010 року.