ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" серпня 2010 р. Справа № 2a-1964/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
до відповідача: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області,
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №090260 від 15.03.2010 року,-
26 травня 2010 року приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 15.03.2010 року №090260 та постанови Івано-Франківського міського суду від 26.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді від 26.05.2010 року відмовлено приватному підприємцю - фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження в частині позовної вимоги щодо скасування постанови Івано-Франківського міського суду від 26.04.2010 року.
В частині позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 15.03.2010 року №090260 в адміністративній справі відкрито провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем перевірку проведено не об'єктивно з порушеннями вимог законодавства, в результаті не підтверджено факт продажу тютюнових виробів неповнолітньому. За наслідками перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач пояснила, що в її магазині 12.03.2010 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області спільно із працівниками Івано-Франківського МВ УМВС України встановлено факт реалізації продавцем ОСОБА_2 тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років (ОСОБА_3, 27.08.1993 р.н.). Вказала, що перевірку проведено із застосуванням морального тиску, неповнолітній в загальноосвітній школі №22 не навчається, що ставить під сумнів його особу та взагалі те, чи є він неповнолітнім, оскільки на вигляд останньому було років 22-23. Враховуючи наведене, за результатами перевірки продавця безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, а до суб'єкта господарюванню застосовані фінансові санкції. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 16.06.2010 року в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що за результатами проведеної 12.03.2010 року перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" магазину, який належить позивачу, було зафіксований факт продажу пачки сигарет особі, яка не досягла 18 років, що є порушенням вимог статті 15-3 даного Закону. У зв'язку з цим, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 6800,00 грн. є правомірним. На таких підставах просив у позові відмовити. В судове засідання 06.08.2010 року представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані письмові докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 12.03.2010 року працівниками РУ Департаменту САТ ДПА України у Івано-Франківській області, згідно направлення №24 від 04.03.2010 року, проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог чинного законодавства у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині "продукти", який належить позивачу та розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Молодіжна.
За результатами перевірки складено акт №26/32-05/21634001163 від 12.03.2010 року, в якому відображені порушення вимог ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", щодо реалізації тютюнових виробів продавцем ОСОБА_2 особі, яка не досягла 18 років (ОСОБА_3 27.08.1993 р.н.). Акт підписаний вказаним продавцем магазину із вказівкою про те, що до акту зауважень не має (а.с.26-27).
На підставі зазначеного акту перевірки начальником РУ Департаменту САТ ДПА України у Івано-Франківській області 15.03.2010 року винесено рішення про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. згідно з ч.2 ст.17 вищевказаного Закону (а.с.29).
Крім того, як встановлено в судовому засіданні 26.04.2010 року постановою судді Івано-Франківського міського суду по даному факту продажу тютюнових виробів неповнолітній особі продавця ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.156 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 850 грн. штрафу (а.с. 42).
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.06.2010 року вищевказану постанову Івано-Франківського міського суду від 26.04.2010 року залишено без змін (а.с. 43).
В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити вимоги ч. 1 ст. 72 КАС України, якими передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З врахуванням наведеного при розгляді даної адміністративної справи суд вважає доказаними обставини, які встановлені вищенаведеними рішенням судів, оскільки вони набрали законної сили.
Зокрема, доказаною є обставина реалізації продавцем ОСОБА_2 тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
При цьому, слід зазначити, що згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон №481/95-ВР), контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Зі змісту Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України №71 від 10.02.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2007 року за №116/13383, вбачається, що здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів належить до основних завдань та функцій Департаменту.
Відповідно до ч.1 ст.15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Згідно ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норми статті 15-3 цього Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача з боку відповідача застосована штрафна санкція у розмірах передбачених законодавством.
Крім того, норма ст. 17 Закону №481/95-ВР встановлює, що до відповідальності за порушення норм цього Закону окремо притягаються як посадова особа або громадянин, що вчинили порушення (до адміністративної відповідальності) та окремо до адміністративно-господарської відповідальності притягається суб'єкт господарювання (як юридична особа так і фізична особа -підприємець).
Враховуючи наведене, прийняте відповідачем оскаржуване рішення про застосування фінансової санкції суд вважає законним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
Постанова складена в повному обсязі 11.08.2010 року.