ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" липня 2010 р. Справа № 2a-1838/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тимощука О.Л.,
при секретарі Гергелюк Н.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: Головавтотрасінспекції в особі Територіального управління Головавтотрасінспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення фінансових санкцій в сумі 1020 грн.,
Головавтотрасінспекція в особі Територіального управління Головавтотрасінспекції в Івано-Франківській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1020грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повісткою про виклик відповідача в судове засідання, яка направлялись на адресу, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку, що відповідач за вказаною адресою не знаходиться.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином, а неявка його в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
06.05.2009 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 084774 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації громадянином ОСОБА_1 легкового автомобіля облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки.
21.05.2009року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесено постанову № 068412 про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. за порушення, передбачені абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 23 лютого 2006 року.
17.11.2009 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 163530 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації громадянином ОСОБА_1 легкового автомобіля облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки.
01.12.2009 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесено постанову № 092673 про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. за порушення, передбачені абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 23 лютого 2006 року.
Згідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Вказаною статтею Закону передбачені документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, а саме:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 3 Закону, цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
В абзаці 4 статті 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ (далі -Закону) зазначено, що ліцензіат - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до абз. 14 ст. 14 Закону до ліцензій на надання послуг на перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
Судом встановлено, що на момент виявлення порушення ліцензійних вимог, відповідач припинив підприємницьку діяльність за рішенням суду, а саме 2010.2006р., що підтверджується відомостями, які містяться в довідці з ЄДРПОУ станом на 14.06.2010р., наявній в матеріалах справи.
Абзацом 6, ч.1 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, в тому числі, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що господарська діяльність з перевезення пасажирів на таксі може здійснюватись виключно особами, зареєстрованими у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а тому відсутність у відповідача статусу фізичної особи підприємця є тією обставиною, що виключає підстави для застосування до нього фінансових санкцій, передбачених приписами Закону України "Про автомобільний транспорт".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Тимощук О.Л.
Постанова в повному обсязі складена 06.07.2010року.