Ухвала від 03.11.2015 по справі 810/5280/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення подання без руху

03 листопада 2015 року м. Київ № 810/5280/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши подання Вишгородської об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шартез ЛТД" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2015 року о 15 год. 32 хв. Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення коштів в сумі 598862,14 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шартез ЛТД" з рахунків у банках.

Розглянувши подання контролюючого органу та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що дане подання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду (суб'єкта владних повноважень) на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом тощо.

У поданні податковий орган зазначає, що відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України, які викладені у листі від 02.02.2011 № 149/11/13-11, податковий орган не зобов'язаний сплачувати судовий при зверненні з поданням в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. За таких обставин податковий орган наполягав на відкритті провадження за поданням про стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу податкового органу, що за змістом статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання є процесуальною формою адміністративного позову, з якою органи доходів і зборів звертаються до суду у передбачених законом випадках.

При цьому, в частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема, статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви (у тому числі подання) додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суд зазначає, що на момент звернення заявника з вказаним поданням, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» 08.07.2011 №3674-VI.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Натомість вичерпний перелік випадків, коли заявник (позивач) звільняється від сплати судового збору передбачений статтею 5 Закону України «Про судовий збір», якою не передбачено звільнення податкового органу від сплати судового збору при зверненні з поданням в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок та діяти всупереч встановленому законом порядку.

Посилання податкового органу на лист Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 №149/11/13-11 є безпідставними, оскільки роз'яснення, що в ньому містяться в частині судового збору ґрунтувались на положеннях декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 №7-93, який втратив чинність.

Окрім того, наведені роз'яснення не є обов'язковими для суду та носять суто рекомендаційний характер.

Таким чином, подання є процесуальною формою адміністративного позову, з якою органи доходів і зборів звертаються до суду у передбачених законом випадках.

Це означає, що за звернення до суду суб'єкта владних повноважень з поданням як формою адміністративного позову, що передбачена процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір”.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом третім частини другої вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що позивачем, який не входить до визначеного статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, не додано до подання документу про сплату судового збору.

Зазначені обставини вказують на невідповідність подання вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи абзацу 1 частини четвертої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити подання без руху з наданням заявнику часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 14 год. 00 хв. 4 листопада 2015 року шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Зважаючи на те, що статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені скорочені строки розгляду справ за зверненням органів доходів і зборів, суд вважає за необхідне застосувати винятковий засіб надсилання сторонам судових повідомлень - факсом або засобами телефонного зв'язку.

Керуючись статтями 108, 160,165, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання Вишгородської об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шартез ЛТД" про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків подання до 04 листопада 2015 року до 14:00.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали подання буде вважатись неподаним і повернутим заявникові.

4. Зміст ухвали повідомити заявнику засобами телефонного зв'язку та надіслати по факсу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Попередній документ
53107277
Наступний документ
53107279
Інформація про рішення:
№ рішення: 53107278
№ справи: 810/5280/15
Дата рішення: 03.11.2015
Дата публікації: 06.11.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: