"26" жовтня 2015 р.Справа № 916/3377/15
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкова Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та в особі військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)
до відповідача: Державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ"
За участю:
Прокурор: Риженко М.Ю. (за посвідченням);
представника позивача Міністерства оборони Україн:Дубчак Д.В. (за довіреністю);
представника позивача військової частини НОМЕР_1 : Пурдік В.В. (за довіреністю);
представник відповідача: Мастюк Є.П. (за довіреністю);
Військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та в особі військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ", 17965,54грн. пені та штрафу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 05.09.2014 № 160/14 в частині строку виконання робіт, встановлення п.7.2 договору пені у розмірі 0,1% від вартості послуг за кожен день прострочки та штрафу у розмірі 7% від вартості послуг за прострочку понад 30 днів та на інші вказані у позовній заяві обставини.
Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на своєчасне виконання робіт, затримку з боку позивача щодо підписання актів приймання наданих послуг з непов'язаних з фактичним виконанням робіт причин, надання послуг не безпосередньо військовій частині НОМЕР_1 , а в інших військових частинах територіально розміщених у різних областях та на інші вказані у відзиві обставини.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
На підставі рішення комітету з конкурсних торгів військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2014 р. № 375/14 між військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та відповідачем (Виконавець) 05.09.2014 р. було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 160/14.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, відповідач зобов'язався надати у 2014 році послуги зазначені у специфікації послуг (додаток 1 до договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Найменування та обсяг послуг визначені сторонами у п.1.2 договору, в тому числі з посиланням на Специфікацію послуг.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 5.1. договору сторони домовились, що послуги надаються не пізніше 01.11.2014 р., після надання Замовником нарядів на ремонт та отримання від Замовника повідомлення про готовність до виконання умов договору, передбаченого п.1.4. договору, яким замовник визначає обсяг надання послуг.
Відповідно до п.5.9 договору, зобов'язання відповідача щодо надання послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження Актів приймання послуг та Актів прийому передачі за всіма виданими нарядами на ремонт.
При цьому у ч.2 вказаного пункту договору сторони чітко зазначили, що датою виконання зобов'язань Виконавцем є остання дата затвердження Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг (форма акту наведена в додатку 3 до договору) та Акту прийому-передачі, у разі передачі виробів для ремонту на виробничих площах Виконавця (форма акту наведена в додатку 4 до договору).
Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов не, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось раніше, сторони домовились про надання послугу строк не пізніше 01.11.2014 р.
Обов'язок відповідача забезпечити надання послуги в строки, відповідно до умов договору, встановлений також у п.6.3.1 договору.
Відповідач свої зобов'язання виконав, що підтверджується Актами про приймання наданих послуг. Проте виконав їх з порушенням встановленого договором строку. До матеріалів справи надані наступні акти:
- Акт приймання наданих послуг № 138 від 03.12.2014 на суму 30451,60грн.;
- Акт приймання наданих послуг № 139 від 03.12.2014 на суму 49980,60грн.;
- Акт приймання наданих послуг № 163 від 08.12.2014 на суму 15949,55грн.;
- Акт приймання наданих послуг № 164 від 08.12.2014 на суму 37624,45грн.;
- Акт приймання наданих послуг № 165 від 08.12.2014 на суму 37654,60грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
У відповідності до приписів ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.2 договору сторони домовились про сплату відповідачем пені у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочки у разі порушення встановленого у п.5.1 договору строку виконання зобов'язань та про сплату штрафу у розмірі 7% від вартості послуг у разі прострочення понад 30 днів.
Всього позивачем нараховано 5949,29грн. пені та 12016,25грн. штрафу. Вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та є арифметично вірним.
Посилаючись на необґрунтованість нарахування пені, відповідач вказує на фактичне виконання робіт раніше зазначеного у актах строку, формальний факт порушення зобов'язання, збільшення обсягів робіт та зменшення строків виконання робіт внаслідок проведення АТО та інші обставини, які на його думку є підставою для звільнення від сплати пені або зменшення її розміру. Суд розглянув вказані доводи та дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення або звільнення від сплати пені, оскільки це є правом, а не обов'язком суду.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Під час розгляду справи Відповідачем не надано доказів виконання зобов'язань у встановлений договором строк, факт прострочки виконання підтверджений матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33,44,49,50,75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
2. Стягнути з Державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ" (65078, м. Одеса. вул. Терешкової, 27, корп. 2, код ЄДРПОУ 14307848) на користь держави в особі Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 17965/сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять/грн. 54коп. пені та штрафу за прострочення зобов'язань згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 05.09.2014р. № 160/14.
3. Стягнути з державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ" (65078, м. Одеса. вул. Терешкової, 27, корп. 2, код ЄДРПОУ 14307848) на користь Державного бюджету України (рахунок № 31210206783008, отримувач: УК у м. Одесі /Приморський район, код ЄДРПОУ (отримувача) 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 26.10.2015 року.
Повний текст рішення складено 02 листопада 2015 р.
Суддя Р.В. Волков