Справа № 761/24239/14-ц
Провадження №6/761/1657/2014
іменем України
01 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Паночко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюк Дмитра Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, -
До суду надійшло зазначене подання на новий розгляд після скасування ухвали Апеляційним судом м. Києва.
Ініціатор подання просить: тимчасово обмежити в праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2.
Своє подання державний виконавець обґрунтовує тим, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження №42220373, що відкрите на підставі виконавчого листа №757/3018/13-ц, виданого 05.02.2014 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 39 527 896,09 грн. на користь ПАТ «АКБ «Київ». Рішення суду в добровільному порядку боржником не виконано, заходи щодо виявлення майна боржника виявились безрезультатними, тому заявник вважає, що є достатні підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби (ч.1). Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ч.2).
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, в поданні просив слухати справу в його відсутність.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами), яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 2, 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ЦК України).
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.
Задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Як встановлено в судовому засіданні, 24.02.2014 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюк Д.В. відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа №757/3018/13-ц, що виданий 05.02.2014 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 39 527 896,09 грн. на користь ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ».
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлялась боржнику.
21.03.2014 року ОСОБА_2 державний виконавець направляв вимогу - з'явитись 01.04.2014 року об 11 год. 00 хв. до ДВС України для сплати боргу, надання пояснень та документів про майновий стан.
В той же час державним виконавцем не надано суду доказів, що вимогу боржник отримувала особисто та вона проігнорована боржником.
Майна боржника виявлено не було, як вбачається з матеріалів, що прикладені до подання.
Отже, оскільки з подання та документів наданих до нього не вбачається, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, тому суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення подання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.377-1 ЦПК України, суд
В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюк Дмитра Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Сторона, яка не була присутня при проголошенні ухвали може її оскаржити протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Н.Г.Притула