м. Вінниця
23 жовтня 2015 р. Справа № 127/18986/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Щербацької О.С.
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці щодо нарахування та утримання протягом січня-серпня 2015 року податку на доходи фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовані безпідставним утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованої пенсії, сума якої не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечив, посилаючись на обґрунтування, викладені у письмових запереченнях (а.с. 29-32). Окремо зазначив, що пенсія позивача перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим є об'єктом оподаткування у відповідності до норм Податкового кодексу України.
Представник третьої особи при вирішенні спору покладався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідом другої групи, захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У відповідності до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач також є інвалідом війни.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи".
Загальний розмір пенсії позивача станом на 01.01.2015 року складає 4235,46 грн., з них: основний розмір пенсії від середнього заробітку 3327,11 грн., додаткова пенсія інвалідам другої групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи - 379,60 грн., підвищення як інваліду ВВВ - 379,60 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 50 грн., індексація пенсії - 99,15 грн.
Протягом січня-серпня 2015 року відповідачем з пенсії позивача утримано податок на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що пенсія позивача перевищує 3654,грн.
В липні 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, згідно якої просив здійснити перерахунок призначеної пенсії та повернути неправомірно утримані податки з пенсії.
Згідно наданої відповіді від 28.07.2015 року № 234/С-1, управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії. Обґрунтовуючи свою відповідь, відповідач посилається на те, що сума пенсії позивача перевищує трикратний розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2015 року складає 1218 грн., та відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII" від 28.12.2014 року підлягає оподаткуванню в розмірі 15% відсотків місячного доходу позивача в частині відповідного перевищення.
Не погодившись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо нарахування та утримання за січень-серпень 2015 року суми податку на доходи фізичних осіб на розмір призначеної та нарахованої пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язати відповідача видати розпорядження про перерахунок пенсії без утримання податку на доходи фізичних осіб та сплатити недоотриману суму пенсії за період січень-серпень 2015 року в сумі 1450,68 грн., зобов'язати відповідача сплачувати пенсію відповідно до чинного законодавства України.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.п. 162.1.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно п.п. 163.1.1 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п. 164.1 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 ст. 164 ПК України).
У відповідності до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом (п.п. 165.1.3 п. 165.1 ПК України).
Як встановлено судом, позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії та інвалідом війни.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її зокрема за: пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п.18 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Аналогічна норма закріплена в ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інвалідам війни пільги щодо звільнення від сплати податків та зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства гарантовані державою.
Разом з тим, надана довідка про призначений та фактично отриманий розмір пенсії гр. ОСОБА_1, видана управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці 15.10.2015 року № 459 за період січень-серпень 2015 року свідчить про те, що з пенсії позивача відраховувався податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 886,06 грн.
Враховуючи те, що позивач отримує пенсію внаслідок участі в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та як інвалід війни, дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб за період січень-серпень 2015 року є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати розпорядження про перерахунок пенсії позивачу без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2015 року про перерахунок пенсії позивачу без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2015 року та сплатити недоотриману суму пенсії за період січень-серпень 2015 року в сумі 1450,68 грн.
З матеріалів справи слідує, що за період січень-серпень 2015 року з пенсії позивача утримано 886,06 грн. податку на доходи фізичних осіб. Позивач в судовому засіданні не заперечував щодо даної суми, пославшись на невірно наданий ним розрахунок суми податку, та погодився з розрахунком утриманого податку, наданого відповідачем. Таким чином, на його користь підлягає стягненню сума 886,06 грн. утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Щодо визначеного позивачем способу та відповідно позовної вимоги про повернення вказаних коштів шляхом зобов'язання відповідача видати розпорядження про перерахунок пенсії без утримання податку на доходи фізичних осіб та сплатити недоотриману суму пенсії, суд вважає, що останній не підлягає застосуванню з огляду на те, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (далі - Порядок).
Згідно п. 3 цього Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Відповідно до п. 7 вказаного Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).
Згідно п.п. 1, 5 п. 16 цього ж Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів, та що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.
Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 19 Порядку).
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів (абз. 5 п. 23 Порядку).
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, з урахуванням вимог ст. 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом стягнення на його користь суми утриманого податку з державного бюджету м. Вінниці шляхом безспірного списання.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці виплачувати позивачу пенсію відповідно до чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси, які, можливо, у майбутньому будуть порушені. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на обставинах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Разом з тим, дана вимога стосується прав та інтересів позивача які, можливо, будуть порушені в майбутньому, отже, відсутні правові підстави для її задоволення.
Більше того, матеріали справи свідчать про те, що з вересня поточного року пенсія позивача не оподатковується.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо нарахування та утримання 886,06 грн. податку на доходи фізичних осіб з пенсії ОСОБА_1 за січень-серпень 2015 року.
Стягнути з місцевого бюджету м. Вінниці на користь ОСОБА_1 886,06 грн. утриманого податку на доходи з фізичних осіб.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
З оригіналом вірно:
Суддя:
Секретар: