ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 грудня 2010 року № 2а-17649/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пилипенко О.Є., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингові технології Сінема"
до
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про
визнання неправомірними та скасування вимог
Заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Товраиство з обмеженою відповідальністю "Маркетингові технології "Сінема" звернулося до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними та скасування вимог про надання пояснень та їх документального підтвердження № 13637/10/23-711 від 15.11.2010 р. та № 13638/10/23-711 від 15.11.2010 р.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Так, оскаржувані позивачем вимоги податкового органу не є рішеннями суб"єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не можуть бути оскарженні в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищенаведеного та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.Є. Пилипенко