30 вересня 2010 року 7078/10/1070
Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі Горбачі А.М., за участю позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів
ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Васильківського району при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій працівників Державної автомобільної інспекції неправомірними та стягнення коштів у розмірі 87, 00 грн.
У ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії працівників Державної автомобільної інспекції неправомірними та стягнення коштів у розмірі 87, 00 грн., а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн. Окрім того, позивач просив суд залучити до участі у розгляді справи відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2010 р. вищевказану справу було передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи
06 вересня 2010 року судом здійснено заміну первинного відповідача на належного відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за отримання довідки про обставини дорожньо- транспортної пригоди з позивача неправомірно стягнули кошти у розмірі 87, 00 грн., в той час як зазначає позивач, статтею 56 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено безкоштовне надання такої довідки працівниками Державної автомобільної інспекції України.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи заперечення представник відповідача зазначив, що оформлення та видача довідок про обставини дорожньо-транспортної пригоди є платною послугою, а тому Відділення ДАІ з обслуговування Васильківського району Київської області правомірно нараховано кошти за надану позивачу довідку від 26.01.2010.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
12 січня 2010 року позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої його автомобілю було завдано механічних ушкоджень.
З метою реалізації права на відшкодування витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, передбаченого статтею 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», позивач 26.01.2010 звернувся до Відділення ДАІ з обслуговування Васильківського району Київської області за розширеною довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди, за надання якої сплатив кошти у розмірі 87, 00 грн.
Для того, щоб компенсувати вказані витрати, позивач звернувся до страховика - Національної акціонерної страхової компанії «Оранта».
Листом від 11.02.2010 №09-02-11/2953 позивача повідомлено, що у страхової компанії відсутні правові підставі для здійснення компенсації витрат на отримання довідок компетентних органів, необхідних для підтвердження настання страхового випадку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-ІУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (надалі - Закон України від 01.07.2004 №1961-IV) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно пункту 35.1 статті 35 Закону України від 01.07.2004 №1961- IV для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.
До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку, (пункт 35.2 Закону України від 01.07.2004№1961-IV)
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав довідку Відділу ДАІ з обслуговування Васильківського району Київської області, в якій міститься інформація щодо заподіяння механічних пошкоджень автомобілю марки Mercedes-Benz 280 (номер кузова НОМЕР_1 Al 11967, номерний знак НОМЕР_2 (а.с.7)).
В судовому засіданні позивач пояснив, що для відшкодування витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом вказаного автомобіля, він звернувся до страховика, та отримав відповідь про те, що йому необхідно надати розширену довідку про дорожньо-транспортну пригоду. Враховуючи вказане повідомлення, він звернувся до Відділу ДАІ з обслуговування Васильківського району Київської області, та отримав розширену довідку від 26.01.2010 (а.с.8), за яку сплатив кошти у розмірі 83, 00 грн. та 5, 00 грн. комісійного збору (а.с.5).
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватись органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ. Відповідно до пункту 61 вказаної Постанови до платних послуг , відноситься також «Оформлення та видача довідок про обставини дорожньо-транспортних пригод (крім випадків, передбачених законодавством)».
Пунктом 60 спільного Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України № 369/1105/336 від 05.10.2007 «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та порядку їх справляння», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
31 жовтня 2007 року за № 1235/14502, передбачено вартість послуги за видачу однієї довідки про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка становить 83, 00 грн.
Згідно пункту 56.1 статті 56 Закону України від 01.07.2004 №1961- IV підрозділи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють (у тому числі і конфіденційну), що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ. Органи Державтоінспекції МВС України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.
Аналіз вищенаведених нормативно-правових актів свідчить про те, що оформлення та видача довідок про обставини дорожньо-транспортної пригоди є платною послугою, що надається органами внутрішніх справ, а надання таких довідок або інформації безкоштовно передбачено лише для страховиків або МТСБУ.
Окрім того, в матеріалах справи наявний лист національної акціонерної компанії «Оранта» від 19.01.2010 №07-09-02/385 адресований на ім'я начальника Відділу ДАІ з обслуговування Васильківського району Київської області, в якому міститься запит про надання довідки про обставини дорожньо-транспортної пригоди, схеми дорожньо- транспортної пригоди, протоколу та пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.2010 р. за участю водія ОСОБА_1, який свідчить про те, що позивач не був зобов'язаний надавати страховику розширену довідку про обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звертаючись безпосередньо до Відділу ДАІ з метою отримання довідки від 26.01.2010 р. діяв як фізична особа, а отже стягнення коштів за вказану довідку було правомірним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач обрав не вірний спосіб захисту порушених прав, оскільки спірні правовідносини у позивача виникли зі страховиком.
Окрім того, відповідно до пункту 35.3 статті 35 Закону України від 01.07.2004 р. №1961- IV страховик зобов'язаний надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов'язаний ознайомити його з відповідними
нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позов;- ОСОБА_1
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єктам владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 жовтня 2010 р.