23 квітня 2010 року 3802/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Горбачі A.M., за участю представників
Позивача - ОСОБА_1,
відповідача:- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗОЙЛ» про стягнення податкової заборгованості, -
У березні 2010 року Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗОЙЛ» (надалі відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 21 590,3 І гри.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті перевірки працівниками Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо своєчасності сплати обов'язкових платежів до бюджету та самостійного подання податкової звітності було виявлено ряд порушень.
З даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 3526,00 грн., комунального податку у розмірі 155,95 гри. та штрафних санкцій у розмірі 316,05 грн., по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 141,91 грн., по податку на прибуток підприємства у розмірі 14243,77 грн. та пені у розмірі 2119,63 грн. по податку з власників транспортних засобів у розмірі 1087,00 грн. Податкові органи в силу закону від мені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2010 р. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідачу направлялась ухвала про відкриття провадження від 10.03.2010 р. та копія позовної заяви разом з додатками на адресу, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8-А), однак пакет документів повернувся з поштовою відміткою про вибуття відповідача.
Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗОЙЛ» є платником податків, перебуває на податковому обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 20.02.2004 р. за № 1937-04.
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, комунального податку, по збору за забруднення навколишнього природного середовища, з податку на прибуток підприємств, з податку з власників транспортних засобів.
Податковий борг з податку на додану вартість виник з таких підстав.
Так, 18.11.2009 р., 21.12.2009 р. та 19.01.2010 р. відповідачем було самостійно розраховано та подано до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації з податку на додану вартість на загальну суму 3526,00 грн. Дана сума податкового зобов'язання відповідачем у встановлені законом строки в добровільному порядку сплачена не була.
Податковий борг по комунальному податку виник з таких підстав.
08.07.2009 р. та 16.10.2009 р. відповідачем було самостійно розраховано та подано до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкові розрахунки комунального податку на загальну суму 161,50 грн. Дана сума податкового зобов'язання відповідачем була сплачена частково, в сумі 5,55 грн. Залишок несплаченої суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті становить 155,95 грн.
17.09.2009 р. працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку відповідачем (акт від 17.09.2009 р.№334/17/15-2).
У ході проведення даної перевірки було встановлено порушення п.гі. 5.3.1. п. 5.3. сг. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181), а саме: факт несвоєчасної сплати комунального податку. За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1. статті 17 Закону №2181-111 прийняті і надіслані на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення від 17.09.2009 р. №0004101800/0, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 295,34 грн. та від 17.09.2009 р. №0004091800/0, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 20.74 грн. Вказані повідомлення рішення відповідачем не оскаржено, таким чином, податковий борг вважається узгодженим.
Загальна сума податкового боргу з комунального податку становить 472,00 грн.
Податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів виник з таких підстав.
У березні 2009 року відповідач подав до Бориспільської ОДНІ Київської області розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2009 рік (від 02.03.2009 р.), яким самостійно визначив суму власних податкових зобов'язань по 271,75 грн. за кожний квартал 2009 року. Відповідач самостійно не сплатив суму податкових зобов'язань, таким чином, у нього утворився податковий борг за цим податком за чотири квартали 2009 року в сумі 1087,00 грн.
Податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища виник з таких підстав.
р. працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку щодо своєчасності сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету відповідачем (акт від 17.09.2009 р. №335/7/15-2).
У ході проведення даної перевірки було встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон №> 2181), а саме: факт затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1. статті 17 Закону №2181-111 прийнято і надіслано на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 р. №0004111800/0. яким нараховано штрафні санкції у розмірі 141,91 грн. Вказане повідомлення - рішення отримано представником відповідача та не оскаржено, таким чином, податковий борг вважається узгодженим.
Заборгованість з пода тку на прибуток підприємства виникла з таких підстав.
У листопаді 2008 року, лютому 2009 року, травні 2009 року, серпні 2009 року відповідачем було подано до Бориспільської ОДПІ податкові декларації з податку на прибуток підприємства, в яких він самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 15356.00 грн. Дана сума податкового зобов'язання відповідачем була сплачена частково в сумі 1112,23 грн. Загальна сума несплаченого податкового зобов'язання становить 14243,77 грн. За несвоєчасну сплату заборгованості відповідачу нараховано пеню в розмірі 2119.63 грн. Отже, загальна сума заборгованості з податку на прибу ток підприємства, що підлягає сплаті, становить 16363,40 грн.
Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 25.02.2008 р. №1/117; друга від 08.04.2008 №2/183).
На день судового розгляду загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємства, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 21590,31 грн.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходит ь з т аких положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР « 1 Іро податок на додану вартість» (далі Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до статті 14 Закону України від 25.06.1991 № 1251 -X11 << Про систему оподаткування» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також збір за забруднення навколишнього природного середовища належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 11.12.1991 №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Об'єкти оподаткування і ставки податку визначаються статтями 2, 3 цього Закону.
Частиною першою статті 5 Закону України від 11.12.1991 №І963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Статтею 15 Закону України від 25.06.1991 № 1251 -X11 «Про систему оподаткування» та статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори» до переліку місцевих податків і
зборів віднесено комунальний податок. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення
сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.
Згідно із статтею 15 вищезазначеного Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У разі якщо органом місцевого самоврядування для комунального податку встановлено базовий податковий (звітний) період квартал, то за підсумками кварталу поточного року платники зобов'язані подати органам державної податкової служби податкові розрахунки комунального податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього кварталу.
Відповідно до статті 44 Закону України від 25.06.1991 р. № 1264-ХП «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності). Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303.
Вказаною Постановою передбачено, що нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.
Пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.
Згідно з пунктом 10 цієї постанови платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; або за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.
Відповідно до пункту 1.2 статті І Закону України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 етап і 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-111 податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене \ встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-111 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 2 .12.2000 №2181-111 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 етапі 3 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 стан і 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 -І II, є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-Х1І «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - кош тів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до етапі І І Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, тцо кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких Грунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій. Відповідач жодних заперечень проти позову суду не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72. 8(і. 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗОИЛ» на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 21590 (двадцять одна тисяча п'ятсот дев'яносто) гривень ЗІ коп., з яких: 3526 (три тисячі п'ятсот' двадцять шість) гривень 00 коп. заборгованість з податку на додану вартість: 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 00 коп. заборгованість з комунального податку: 141 (сто сорок одна) гривня 91коп. заборгованість зі ібору за забруднення навколишнього природного середовища; 16363 (шістнадцяті) тисяч триста шістдесят три) гривні 40 коп. заборгованість з податку на прибуток підприємства; 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) гривень 00 коп. заборі ованість з податку з власників транспортних засобів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 квітня 2010 р.