27 жовтня 2015 р.Справа № 818/2222/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2015р. по справі № 818/2222/15
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про визнання дій протиправними,
10 вересня 2015 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання дій протиправними - задоволено.
Визнано протиправними дії УМВС України в Сумській області щодо зменшення розміру премії оперуповноваженому Управління карного розшуку УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 виплаченої в червні 2015 року;
Стягнуто з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 недоотриману премію за травень виплачену в червні 2015 року в розмірі 1262,99 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дві грн. 99 коп.).
Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що судом не було встановлено всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, не надано належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи. Вказує, що премія ОСОБА_1 була нарахована у травні 2015 року в розмірі 74% грошового забезпечення, а в червні 2015 року - 64% грошового забезпечення за результатами роботи останнього та у відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо встановлення рекомендованих розмірів грошового забезпечення (заробітної плати) осіб рядового і начальницького складу та працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу УМВС України, затвердженого в.о. начальника УМВС України в Сумській області 28/.07.2014 року №11/810.
ОСОБА_1 у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибули, своїх представників не направили. У відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд не вбачає перешкод у розгляді справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, з 23.09.1996 року по теперішній час проходить службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою УМВС України в Сумській області від 08.06.2015 року № 2/5-2384 (а.с.5).
Із розрахункових листів, доданих до позовної заяви (а.с.6) вбачається, що:
- в квітні 2015 року позивачу було нараховано грошове забезпечення в сумі 4365,28 грн., з яких: 2259,38 грн. сума грошового забезпечення за вказаний період, 2105,9 грн. - премія (за березень 2015р.) у розмірі 94% від грошового забезпечення, 183,98 грн. - сума відрахувань;
- в травні позивачу було нараховано грошове забезпечення в сумі 3931,32 грн., з яких: 2259,38 грн. сума грошового забезпечення за вказаний період, 1671,94 грн. - премія (за квітень 2015 року) у розмірі 74% від грошового забезпечення, 166,18 грн. - сума відрахувань;
- в червні було нараховано грошове забезпечення в сумі 3705,38 грн., з яких: 2259,38 грн. сума грошового забезпечення за вказаний період, 1446,00 грн. - премія (за травень 2015 року) у розмірі 64% від грошового забезпечення, 156,92 грн. - сума відрахувань.
Не погодившись із зменшенням розміру премії, нарахованої та виплаченої у червні 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що при зменшенні позивачу до 64% розміру премії за травень 2015р. відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що такі дії були вчинені обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31.12.2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499).
Відповідно до п. 1.1 Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Пункт 2.15 вказаної Інструкції № 499 регулює питання нарахування та виплати премії.
Згідно пп. пп. 2.15.1., 2.15.2. Інструкції № 499, преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення. Індивідуальні розміри премії не обмежуються максимальними розмірами та встановлюються за рішенням керівника підрозділу в межах фонду преміювання.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
Згідно пп. 2.15.3 Інструкції № 499, зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до Положення про преміювання. Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього (підпункт 2.15.5. Інструкції № 499).
Аналогічні норми містить Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджене наказом УМВС України в Сумській області від 21.01.2013 року № 72 (далі - Положення №72 (а.с.7-10).
Умови зменшення або позбавлення розміру премії визначено пунктом 4 Положення про преміювання №72. Зокрема, підпунктами 4.2, 4.3 Положення передбачено, що у разі несвоєчасного виконання або неналежної організації виконання в установлені строки завдань керівники органів та підрозділів внутрішніх справ мають право зменшувати розмір премії. Зменшення розміру премії осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можливе у випадку незабезпечення своєчасного виконання покладених на них обов'язків, невиконання хоча б одного з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни. Підпункт 4.4 вказаного Положення передбачає, що зменшення чи позбавлення розміру премії осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ в повному обсязі, в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальником органу або його заступником у межах повноважень і повідомляється особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ під розписку. Начальники (заступники начальника) підрозділу подають до відповідного підрозділу кадрового забезпечення списки щодо зменшення (позбавлення в повному обсязі) розміру премії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які не забезпечили вчасного виконання показників, передбачених підпунктом 3.1.
У відповідності до п.п.5.1. Положення, Наказ про встановлення розміру премії особам рядового начальницького складу готує відповідний підрозділ кадрового забезпечення на підставі поданих списків, погоджений із заступником начальника органу відповідно до функціональних повноважень та підписаний керівником органу терміном до 10 числа місяця, що настає за місяцем, за який установлюється премія. Після цього, наказ подається до відповідного фінансового підрозділу органу.
Згідно підпунктів 5.2., 5.3 Положення, преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється щомісячно, за результатами їх службової діяльності в межах фонду преміювання. Виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці в день виплати грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків у травні 2015 року (як підставу для зменшення премії виплаченої у червні 2015 року), було надано копії рапорту від 04.05.2015р. та листа (без зазначення повної дати) на ім'я начальника УКР УМВС України в Сумській області полковника міліції ОСОБА_2 (а.с. 39-40), які підписані заступником начальника УКР УМВС України в Сумській області підполковником міліції ОСОБА_3 а також протокол оперативної наради від 03.06.2015р., з яким позивач не ознайомлений (а.с. 36-38).
Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вказані документи правомірно не прийняті в якості належних доказів, оскільки і рапорт, і протокол оперативної наради містять загальну інформацію щодо роботи позивача та виконання ним службових обов'язків, конкретних обставин допущених ОСОБА_1 порушень, які стали підставою для зменшення розміру премії не вказано. Крім того, з копії рапорту неможливо встановити, що порушення допущено позивачем саме в травні 2015 року.
В порушення пункту 4.4 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом УМВС України в Сумській області від 21.01.2013 року № 72, позивача не було ознайомлено з наказом про зменшення розміру премії, відповідачем даний факт у суді апеляційної інстанції не спростовано, відповідні докази, як-то розписка ОСОБА_1 про ознайомлення із зазначеним наказом, не надано.
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено, з яких підстав позивачу зменшено виплачену у червні 2015 року премію до розміру 64%, не надано належних доказів на підтвердження дотримання порядку преміювання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій УМВС України в Сумській області в цій частині.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на Методичні рекомендації щодо встановлення рекомендованих розмірів грошового забезпечення (заробітної плати) осіб рядового і начальницького складу та працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу УМВС України, затверджені в.о. начальника УМВС України в Сумській області 28.07.2014 року №11/810 є безпідставними, оскільки зменшення розміру премії ОСОБА_1 відбулось у червні 2015 року згідно з наказом від 19.06.2015 року №203 о/с, прийнятим до введення в дію зазначених Методичних рекомендацій.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог безпідставно, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд наділений правом вийти за межі позовних відповідно до частини ч. 2 ст. 11 КАС України.
Згідно пункту 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 7, відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 року по справі, суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача недоотриманої премії на користь ОСОБА_1 у більшому, ніж заявлено в позові, розмірі, керувався тим, що згідно листа-довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Сумській області від 30.07.2015 року № 11/962 (а.с.49), середній відсоток премії в Управлінні карного розшуку УМВС України в Сумській області, виплаченої в червні 2015 року складав 119,9 %. Премія позивача, належна до виплати, була обчислена з урахуванням показника середнього відсотку таких премій, виплачених іншим працівникам Управління карного розшуку УМВС України в Сумській області.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно скористався правом, передбаченим частиною 2 статті 11 КАС України, та вийшов за межі позовних вимог, належним чином обґрунтувавши таке рішення.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2015р. по справі № 818/2222/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2015 р.