28 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 501/463/15-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Максимович Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал Юсеком» на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал Юсеком» до Виконавчого комітету Іллічівської міської ради, за участю Прокуратури м.Іллічівська Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету, -
У січні 2015 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал Юсеком», звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради №325 від 21.08.2014р. «Про затвердження розмірів визначених збитків Іллічівській міській раді, завданих ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком»,
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач використовує виробничий комплекс на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Лиманська, 1 на підставі укладених з регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області договорів оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «УКРСПЕЦОБЛАДНАННЯ», а тому збитків відповідачу не завдало.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком» подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.09.2007 року ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком» укладено договори № 20984091349 та №20984091349/1 з регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області на оренду цілісного майнового комплексу ДП «УКРСПЕЦОБЛАДНАННЯ», розташованого на земельній ділянці площею 8,9 га за адресою: м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Лиманська, №1 (вул. Паромна, 5-в).
За умовами договору №20984091349/1 ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком» повинно було укласти з Іллічівською міською радою окремий договір про користування земельною ділянкою та оформити відповідну землевпорядну документацію.
До теперішнього часу ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком» договір з Іллічівською міською радою про користування земельною ділянкою не уклало.
Для встановлення підстав та визначення розміру завданих збитків, Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області утворено спеціальну комісію з дослідження цих питань, якою вони розглянуті на своєму засіданні та оформлено результати цієї роботи відповідним актом.
Рішенням Іллічівського виконкому № 325 від 21.08.2014 року, було затверджено:
- протокол №1 засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачами від 30.07.2014р., акт про визначення обсягу збитків від 30.07.2014 р. та розрахунок суми втрат бюджету Іллічівської міської ради від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком»;
- розмір визначених збитків, завданих Іллічівській міській раді ТОВ «Контейнерний терміна Юсеком» у зв'язку з зайняттям земельної ділянки та використанням її без документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі 2 613 047,61 грн.
Листом від 03.09.2014р. №1-19-761 Іллічівською міською радою було направлено позивачеві для ознайомлення та виконання копію рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 21.08.2014 року №325.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач використовував земельну ділянку без належного правового оформлення, в даному випадку - без оформлення права на оренду, що позбавило власника такої земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати та не сплатив визначену суму збитків, суб'єктом владних повноважень правомірно виніс оскаржуване рішення та дотримався процедури встановлення та визначення збитків.
Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.
Предметом спору у справі, що розглядається є питання щодо правомірності дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при винесенні рішення щодо затвердження розміру визначених збитків та акта про визначення обсягу збитків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи принципи, визначені у статті 2 КАС України та правову позицію Пленуму Вищого адміністративного суду, яка викладена у п. 37 відповідної постанови від 20 травня 2013 року N 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" зі змінами, перевірці підлягають наступні питання, а саме: правильність утворення комісії, яка визначає розмір збитків, дотримання процедуру встановлення та визначення розміру збитків, чи всі враховані обставини при визначені збитків та інші.
Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить із такого.
Предметом правового регулювання норм статей 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
За правилами ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.157 Земельного кодексу України - порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМ України №284 від 19.04.1993 року «Про затвердження порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» ( надалі - Постанова №284) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
За змістом пунктів 2, 3 вказаної Постанови №284 визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Відповідно до п.4 Постанови №284 розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
При цьому пункт 5 вказаної Постанови містить імперативний припис, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Аналіз зазначених нормативних актів свідчить, що відповідач, вважаючи, що товариством завдано збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження прийняти рішення про затвердження акту комісії щодо визначення розміру збитків.
Водночас фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення не дотримався вищенаведених вимог чинного законодавства, внаслідок чого оскаржуване рішення слід визнати протиправним та скасувати його виходячи із наступного.
Так, у пункті 9 частини третьої статті 2 КАС України закріплено один з основних принципів адміністративної процедури - право особи на участь у процесі прийняття рішення.
Цей принцип деталізовано у положенні пункту 3 Постанови №284, яка передбачає обов'язкову участь у складі роботи комісії по визначенню розміру збитків представника підприємства, яке буде відшкодовувати збитки.
Наведені положення узгоджуються з Резолюцією (77) 31 про захист прав особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року. Щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи та інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом. У відповідних випадках особу, якої це стосується, повідомляють у належний час і спосіб, прийнятний для справи, про ці права (принцип 1 цієї Резолюції).
Як вбачається із матеріалів справи позивач до складу комісії не увійшов та у відповідних засіданнях участі не приймав. ( а.с.43).
При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо запрошення позивача на засідання комісії та при прийнятті спірного рішення.
Окрім того, відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Затверджуючи акт про визначення розміру збитків (а.с.43), відповідачем не враховано та не надана належна оцінка тим обставинам, що ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком» на протязі всього часу заперечував факт користування земельною ділянкою саме у розмірі 8,9 га.
На підтвердження цього надав довідку ДПІ у м.Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.07.2014 року № 9620/1503/15-03-15-21, відповідно до якої площа, яка оподатковується (знаходиться у користуванні позивача в розумінні приспів пункту 269.1 ст. 269 ПК ПК України) дорівнює 3,694 Га. ( а.с 47).
Обґрунтованість сумнівів щодо розміру спірної земельної ділянки містяться у акті перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, де прямо зазначено, що орієнтований розмір спірної земельної ділянки складає 8,898 га. ( а.с. 56).
Проте ані актом, ані спірним рішенням відповідача вищенаведені сумніви щодо площі земельної ділянки, яку начебто використовує позивач, не усунуті.
З приводу показника нормативно-грошової оцінки, який зазначений в Акті про визначення обсягу збитків від 30.07.2014 року № 325, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Нормами статті 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Відповідно до положень статей 20 та 23 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
За таких обставин показник при розрахунку суми витрат нормативно-грошової оціни земельної ділянки (нормативно грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки ) слід використувавти із показників відповідної технічної документації, яка повинна бути затверджена Іллічівською міською радою.
Дані про відповідне затвердження міською радою технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки і, як наслідок, застосування показника нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідно до даних технічної документації в матеріалах справи відсутні.
Водночас, враховуючи в акті про визначення обсягу збитків показник нормативно-грошової оцінку 1 кв.м. земельної ділянки в розмірі 428,33грн., відповідач пославшись на розрахунок відділу Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області від 24.06.2014 № 30-30-3/1759 (а.с. 48), діяв незаконно, оскільки у зазначеній довідці не надана нормативна вартість земельної ділянки.
Так, як убачається із вказаного листа, зазначена у листі нормативна вартість підлягає уточненню після надходження до відділу матеріалів із землеустрою щодо земельної ділянки за вказаною адресою.
За таких обставин, застосування показника - нормативно-грошова оцінка в Акті визначенні обсягу збитків розмірі 428,33 грн. є незаконним.
Окрім того, колегія суддів зазначає, підставою для визначення та затвердження відповідачем розміру збитків слугував факт самовільного зайняття позивачем спірної земельної ділянки з метою експлуатації та обслуговування вказаного відстойно-перевантажувального комплексу, право користування якою належним чином не оформлено, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України.
Відповідно до ст.1 Закону України № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Власником об'єкта нерухомого майна за адресою: м.Іллічівськ , с.Малодолинське, вул. Лиманська № 1 (вул. Паромна, №5-В згідно рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 853 від 24.07.2008 року) є Держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на підставі свідоцтва про право власності №34092, виданого 05.09.2007 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради та знаходиться в повному господарському віданні Державного підприємства «УКРСПЕЦОБЛАДНАННЯ» ( а.с.13-16).
Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 ЗК і ст.377 ЦК України.
Цими нормами чітко встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 07.07.2015, справа № 826/12388/13-а.
Тобто починаючи з 05.09.2007 року Держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України набула право користування на земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно, перелік якого із визначенням площі міститься у рішенні виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 907 від 23.08.2007 року.
Позивач є орендатором вказаного нерухомого майна (майнового комплексу), а тому відсутні підстави стверджувати , що позивач самовільно зайняв принаймні частину земельної ділянки.
За таких обставин, суд не погоджується із доводами відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки на площі під якою розміщені об'єкти нерухомого майна в розумінні ст.1 Закону України № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель", оскільки правомірність використання земельної ділянкою, під якою розміщене нерухоме майно прямо визначено чинним законодавством
З огляду на викладене, відповідачем - суб'єктом владних повноважень, не дотримано процедуру встановлення та визначення збитків, яку передбачено чинним законодавством та вищевказаним Порядком, а отже наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, керуючись п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал Юсеком» - задовольнити, а постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2015 року у справі № 501/463/15-а - скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради №325 від 21.08.2014 року «Про затвердження розмірів визначених збитків Іллічівській міській раді, завданих ТОВ «Контейнерний термінал Юсеком».
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 02 листопада 2015 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян