29 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/25/15-а
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому, у урахуванням збільшення позовних вимог, просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області стосовно передачі даних про заборгованість (штрафів, пені, недоїмки по сплаті ЄСВ) по особовому рахунку ОСОБА_2 до Новокаховської ОДПІ (Високопільське відділення) після того, як була надана довідка про відсутність заборгованості до Пенсійного фонду.
В обґрунтування позову зазначено, що Управлінням за серпень, вересень 2013 року неправомірно нараховано штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску, який в лютому 2014 року погашений у повному обсязі, та без вручення позивачу рішення про застосування цих штрафних санкцій та пені. Внаслідок протиправних дій Управління та недостовірної інформації позивач вимушений сплатити штрафні санкції та пеню, нараховані по платежу єдиного внеску, заборгованість з якого відсутня.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, станом на 2011 рік за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 4 010,3 грн., за 2012 рік - у сумі 4 572,42 грн., за І та ІІ квартали 2013 року - 4 572,42 грн.
Обов'язкові платежі по єдиному внеску за вказаний період позивачем сплачувались не своєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується даними по особовому рахунку та матеріалами з виконавчого провадження.
У зв'язку із погашенням у лютому 2014 року суми заборгованості по єдиному внеску УПФУ в Високопільському районі Херсонської області видано ОСОБА_2 довідку від 04.02.2014 року за №667/02 про відсутність заборгованості з цього внеску та 29.04.2014 року передано до Високопільського відділення Новокаховської ОДПІ інформацію, зокрема відносно ОСОБА_2, про сформовані фінансові санкції в розмірі 453,82 грн. та пеню у сумі 2 196,21 грн.
Штрафні санкції у розмірі 453,82 грн. та пеня у сумі 2196,21 грн. відображені податковим органом в особовому рахунку платника та на підставі цих даних у зв'язку із несплатою (неперерахуванням) або несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) єдиного внеску ОДПІ винесено рішення від 05.11.2014 року №1647/02-2/1 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 42,15 грн. та нарахування пені у сумі 5,9 грн., від 05.11.2014 року №1647/02-2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 136,6 грн. та пені у сумі 784,07 грн., від 06.11.2014 року №1647/02-2/2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10,64 грн. та пені у сумі 5 грн.
Вважаючи неправомірними дії Управління з передання до податкового даних про заборгованість зі сплати штрафів та пені, після повного погашення боргу по єдиному внеску, позивач звернувся до суду із цим позовом про захист порушених прав.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що передання інформації про наявність заборгованості по єдиному внеску, штрафів та пені до контролюючого органу здійснюється відповідачем у відповідності до вимог закону.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску, які в силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI (в редакції Закону України від 18.09.2012 року № 5292-VI) платники єдиного внеску - фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 14 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону покладено на органи доходів і зборів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14-1 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані надавати, зокрема, органам доходів і зборів інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, створений для забезпечення, зокрема, щодо накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску (ч. 1 ст. 16 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI).
Аналіз наведених норм показав, що безпосереднім обов'язком пенсійного органу є надання податковому органу інформації, зокрема, щодо сплати платниками єдиного внеску.
Таким чином, оскільки відповідач надав контролюючому органу доходів і зборів інформацію, що стосується несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Управління при виконанні своїх функцій діяло у відповідності до вимог Закону.
Разом з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, за правилами ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI функції щодо заходів впливу до платників єдиного внеску та стягнення цих сум покладено на органи доходів і зборів шляхом прийняття цими органами, зокрема, рішень про застосування штрафних санкцій та пені, отже і встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття у відношенні платника єдиного внеску таких рішень покладається на цей контролюючий орган.
Судом першої інстанції вірно враховано, що позивачем не оспорюються за цим позовом рішення податкового органу про застосування санкцій та пені, які фактично впливають на інтереси позивача та оскарження яких є належним захистом його прав та інтересів, у разі встановлення необґрунтованості цих рішень суб'єкта владних повноважень, їх не відповідності вимогам закону тощо.
Враховуючи викладене, оскільки подання інформації щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску є безпосереднім обов'язком відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач надаючи вказану інформацію податковому органу діяв у відповідності до вимог законодавства та ці дії не порушують прав позивача, з огляду на те, що встановлення підстав для застосування санкцій та пені покладається на податковий орган, який не стороною у цій справі та його рішення за цим позовом не оскаржуються.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі позивачем наводяться доводи щодо необґрунтованості рішення суду, які фактично випливають з інших правовідносин, які не були предметом спору у цій справі, що в силу ст. 195 КАС України позбавляє суд апеляційної інстанції надати їм правову оцінку.
Таким чином, оскільки постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законодавства та відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, тому ухвалене у справі рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
В.Л. Романішин