26 жовтня 2015 року Справа № 876/5364/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
з участю прокурора Шимін Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у адміністративній справі №819/725/15-а за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до прокуратури Тернопільської області та просив, визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 3 наказу прокурора Тернопільської області № 150-к від 24 лютого 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 3 наказу прокурора Тернопільської області від 24 лютого 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" відмовлено.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1, який просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року, та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Позивач в судовому засіданні 12.10.2015 року надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Відповідач в запереченні на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову суду законною та просить залишити її без змін.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, просив постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 з 09 жовтня 2013 року працював на посаді старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області.
Наказом прокурора Тернопільської області № 150-к від 24 лютого 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" старшому слідчому слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків.
Згідно з пунктом 1 наказу прокурора Тернопільської області від 24 лютого 2015 року № 150-к за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог частини другої статті 9, статті 221 КПК України старшому слідчому слідчого відділу прокуратури області молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 оголошено догану. В пункті 2 цього наказу- вказано начальнику слідчого відділу прокуратури Тернопільської області старшому раднику юстиції Жолинському В.М. на необхідність вжиття додаткових заходів, спрямованих на удосконалення організації роботи слідчого відділу прокуратури. Пунктом 3 - зобов'язано із вказаним наказом ознайомити прокурорсько-слідчих працівників апарату прокуратури області, копію надіслати підпорядкованим прокурорам.
Позивач не погоджується з пунктами 1 та 3 наказу прокурора Тернопільської області від 24 лютого 2015 року № 150-к, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Частиною 3 статті 48 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ визначено, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових і інших установ прокуратури, які мають класні чини, на підставі статті 48 Закону України "Про прокуратуру", встановлюється Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-ХІІ (далі - Статут).
Відповідно до даного статуту (стаття 2) працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.
Згідно з частиною першою статті 8 Статуту дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Також статтею 9 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме:1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.
Відповідно до статті 11 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції перед накладенням на позивача дисциплінарного стягнення відповідачем було проведено службове розслідування за розпорядженням прокурора Тернопільської області від 26 січня 2015 року. Підставою для проведення службового розслідування щодо старшого слідчого слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_1 стала публікація у інтернет-виданні " 20 хвилин" від 19 січня 2015 року на тему: "Прокуратура Тернопільської області приховує злочин виявлений слідчим". У вказаній публікації читач - ОСОБА_3 написав на сайт " 20 хвилин" відкритий лист ГО "Правосуд" щодо неправомірних дій посадових осіб прокуратури Тернопільської області.
За результатами розслідування встановлено, що слідчий слідчого відділу прокуратури області молодший радник юстиції ОСОБА_1 порушив вимоги частини другої статті 9 та статті 221 КПК України при складанні довідки, оскільки відобразив у ній відомості, які неповною мірою відповідали обставинам кримінального провадження, безпідставно долучив її до матеріалів досудового розслідування як процесуальний документ та надав для ознайомлення потерпілому у кримінальному провадженні.
Зокрема у висновку службового розслідування зазначено, що з 18 квітня 2014 року в провадженні старшого слідчого прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження № 42013210070000003 від 25 лютого 2013 року за фактами постановлення, на думку заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, завідомо неправосудної постанови суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_5., незаконного призначення та проведення в лютому-березні 2008 році позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЕЛВІС", складання без фактичного проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЕЛВІС" акту № 286/23-21135193 від 13 травня 2008 року. У кримінальному провадженні об'єднано 10 кримінальних проваджень, що стосуються ОСОБА_3 У зв'язку із чисельними зверненнями ОСОБА_3 щодо наявності підстав для повідомлення про підозру працівникам органів ДПС при складанні акту позапланової виїзної документальної перевірки від 13 травня 2008 року, відповідно до вимоги процесуального керівника 29 грудня 2014 року старшим слідчим Музичкою Р.І. складено довідку у кримінальному провадженні № 42013210070000003 від 25 лютого 2013 року по епізоду за фактом фальсифікації працівниками податкових органів акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЕЛВІС" № 286/23-21135193 від 13 травня 2008 року, яку безпідставно долучено до матеріалів кримінального провадження.
Також з'ясовано, що довідка у кримінальному провадженні № 42013210070000003 від 25 лютого 2013 року неповною мірою відповідає даним досудового розслідування. У ній старший слідчий Музичка Р.І. посилався, як на доказ, на скасовану касаційною інстанцією ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року по справі № 33593/09/9104, яка нібито підтверджує порушення допущені при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки та складанні акту №286/23-21135193 від 13 травня 2008 року; у довідці ОСОБА_1 передчасно зроблений висновок про те, що працівниками державної податкової служби складено завідомо неправдивий документ.
При ознайомленні потерпілого ОСОБА_3 23 січня 2015 року з матеріалами кримінального провадження за фактом фальсифікації працівниками податкових органів акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЕЛВІС", окрім матеріалів досудового розслідування, старший слідчий Музичка Р.І. надав для ознайомлення ОСОБА_3 довідку від 29 грудня 2014 року щодо стану досудового розслідування вказаного вище епізоду. ОСОБА_3 було зроблено копію довідки від 29 грудня 2014 року, яка стала підставою для формування у потерпілого думки про приховування службовими особами прокуратури Тернопільської області кримінального правопорушення, нібито виявленого старшим слідчим Музичкою Р.І., та публікації у засобах масової інформації вказаної вище статті. Таку довідку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 використали у Тернопільському міськрайонному суді при розгляді їх заяви про відвід процесуального прокурора Зубача А.Л.
Судом встановлено, що 24 лютого 2015 року ОСОБА_1 ознайомлений з висновком службового розслідування, заперечень, зауважень до нього не подавав.
Статтею 9 КПК (ч.2) визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до статті 221 КПК України слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Зі змісту висновку службового розслідування від 23 лютого 2015 року та оскаржуваного наказу від 24 лютого 2015 року, вбачається, що неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов'язків полягало у тому, що позивач при складанні довідки від 29 грудня 2014 року відобразив у ній відомості, які неповною мірою відповідали обставинам кримінального провадження, безпідставно долучив її до матеріалів досудового розслідування як процесуальний документ та надав для ознайомлення потерпілому у кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кримінальним процесуальним законодавством не передбачено складання слідчим при досудовому розслідуванні будь-яких довідок у кримінальному провадженні по окремому епізоду, тобто такий документ не є процесуальним документом у розумінні КПК України, не має доказового значення, носить інформаційний характер та відноситься до службових документів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що довідка від 29 грудня 2014 року, складена старшим слідчим Музичкою Р.І. у кримінальному провадженні № 42013210070000003 від 25 лютого 2013 року по епізоду за фактом фальсифікації працівниками податкових органів акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЕЛВІС" № 286/23-2113519 від 13 травня 2008 року, не є процесуальним документом в розумінні КПК України та містить відомості щодо обставин, які підлягають доведенню в ході досудового слідства, то така довідка як службовий документ не підлягала розголошенню та безпідставно долучена до матеріалів кримінального провадження, а в подальшому її копії надана потерпілому ОСОБА_3 при ознайомленні останнього з матеріалами кримінального провадження.
Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокуратура України від 15 січня 2013 року, (пункт 1.13) передбачено, що службові документи не підлягають розголошенню; ознайомлення з ними, видача довідок, використання даних службового характеру здійснюється в апаратах прокуратури з дозволу керівників прокуратури та структурних підрозділів. Вимоги даної Інструкції також визначають порядок реєстрації та обліку, ведення наглядових проваджень (пункт 4.3), проте не містять положень, які надають право потерпілого ознайомлюватися з матеріалами наглядового провадження у кримінальних провадженнях.
Враховуючи наведене вище апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 допущено неналежне виконання службових обов'язків, яке полягає у безпідставному долучені ним до матеріалів кримінального провадження № 42013210070000003 довідки від 29 грудня 2014 року, як процесуального документу, яка містила неповні та необ'єктивні відомості, обставини, що підлягали доведенню в ході досудового слідства, та надання даної довідки для ознайомлення потерпілому у кримінальному провадженні, а тому судом першої інстанції підставно відмовлено позивачу в скасуванні пункту1 оскаржуваного наказу відповідача.
Щодо скасування пункту 3 наказу прокурора Тернопільської області від 24 лютого 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності колегія суддів зазначає, що, відповідно до пункту 13 Статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку; з наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Відтак, оскаржуваний пункт наказу, який містить вказівку на ознайомлення прокурорсько-слідчих працівників апарату прокуратури області та надіслання його копії підпорядкованим прокурорам є правомірним та відповідає положенням пункту 13 Статуту, а тому судом першої інстанції підставно відмовлено позивачу в скасуванні пункту 3 оскаржуваного наказу.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у адміністративній справі №819/725/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
А.М. Ліщинський
Повний текст ухвали складено 30.10.2015р.