12 жовтня 2015 р. Справа № 876/2565/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Глушко І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог,-
ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» 14.11.2014 року звернулося до суду урахуванням уточнених позовних вимог до Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області просить суд скасувати податкові вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.04.2010 року №1/639 на суму 4 417, 64 грн. та від 31.05.2010 року№2/944 на суму 4 417.64 грн..
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ №901778 29.12.1993 року зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 01293961. Товариство діє на підставі статуту затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» протоколом від 14.04.2011 року. Згідно довідки від 03.07.2009 року №3076 позивач узятий на облік як платник податків в органах державної податкової служби 12.01.1994 року за №00501807.
Податковим органом у зв'язку із виникненням у позивача заборгованості перед бюджетом зі сплати податків і зборів прийнято податкові вимоги, перша податкова вимога від 20.04.2010 року №1/639 на суму 4 417,64 грн. та друга податкова вимога від 31.05.2010 року №2/944 на суму 4 417,64 грн.
24.07.2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про розстрочення податкового боргу №49, предметом якого є надання податковим органом платнику податків розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 1 316 706, 33 грн. під проценти строком на з 24.07.2014 року по 10.12.2014 року.
Однак, Рішенням про скасування розстрочення податкового боргу від 19.09.2014 року №4/2500 скасовано Рішення від 24.07.2014 року №44 про розстрочення податкового боргу по податку на додану вартість на суму 1 316 706,33 грн. по платнику ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд».
Підпуктом 14.1.175. пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 15.1 ст. 15 ПК України обумовлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підстави для відкликання податкового повідомлення - рішення і податкової вимоги визначені у статті 60 ПК України, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Зокрема, договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані, згідно підпункту 100.12.2 пункту 100.12 ст. 100 ПК України з ініціативи контролюючого органу, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті виникнення у позивача заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів, контролюючим органом прийнято першу податкову вимогу від 20.04.2010 року №1/639 на суму 4 417,64 грн. та другу податкову вимогу від 31.05.2010 року за №2/944 на суму 4 417,64 грн.
24 липня 2014 року Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в особі начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_1 та статті 100 ПК України з одного боку та ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» в особі голови правління ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» ОСОБА_2, що діє на підставі статуту з іншого боку відповідно до Рішення Головного управління Міндоходів Львівської області від 24.07.2014 року № 44, уклали Договір про розстрочення податкового боргу від 24.07.2014 року №49, предметом якого виступало надання податковим органом платнику податків розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 1 316 706, 33 грн. під проценти строком з 24.07.2014 року по 10.12.2014 року.
На переконання позивача, з моменту підписання договору про розстрочення, тобто з 24.07.2014 року з врахуванням вимог абз. г) п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, який діяв на момент винесення податкових вимог №1/639 від 20.04.2010 року та №2/944 від 31.05.2010 року, податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: податкові зобов'язання розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс.
Однак, позивачем не враховано тієї обставини, що Договір про розстрочення було укладено 24.07.2014 року, в той же час, коли Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ чітко визначено, що податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс. На момент укладення договору, Закон №2181-ІІІ втратив чинність, а відносини у сфері справляння податків і зборів регулювалися на підставі положень Податкового кодексу України.
Пунктом 60.1 ст. 60 ПК України наведені підстави для відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги, зокрема, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні - рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У зв'язку із порушення умов п.п. 4.2 п.4 розділу ІV договору від 24.07.2014 року №49 про розстрочення податкового боргу по податку на додану вартість (несплата по 2-х термінах) в сумі 526 682,52 грн. заступником начальника Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_3 прийнято рішення №4/2500 про скасування розстрочення податкового боргу від 24.07.2014 року №44 по ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з 19.09.2014 року.
Окрім того, до матеріалів справи долучено копії зворотнього боку облікової картки платника податків, з якої вбачається наявність заборгованості на рахунках платника станом на 31.12.2011 року на загальну суму 8 590,57 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що у контролюючого органу не було правових підстав наданих законодавством, в даному випадку Податковим кодексом України, для відкликання податкових вимог у зв'язку із укладенням договору розстрочення податкового боргу від 24.07.2014 року №49, в результаті чого, позовні вимоги позивача щодо скасування податкових вимог від 20.04.2010 року №1/639 на суму 4 417,64 грн. та від 31.05.2010 року №2/944 на суму 4 417,64 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року у справі №813/7759/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
І.В. Глушко