Справа: № 823/1169/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
29 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" до Тальнівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківське відділення), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поло Лайн" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" звернувся до суду з позовом до Тальнівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківське відділення), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поло Лайн", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківське відділення) від 24 жовтня 2014 року №0000632200 форми "В4" та від 24 жовтня 2014 року №0000622200 форми "Р".
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 19.09.2014 року № 268, згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VІ (із змінами та доповненнями), з 22.09.2014 року по 01.10.2014 року Тальнівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківське відділення) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" (код ЄДРПОУ 36778252) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Поло Лайн" за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року.
За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт від 08.10.2014 року №227/22/36778252.
В акті перевірки зафіксовано допущені ТОВ "Блу Оіл Компані" порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позивачем податку на додану вартість за січень-червень 2014 року на загальну суму 1244468 грн. та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 83124 грн.
На підставі Акта перевірки, Тальнівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківським відділенням) винесено податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року №0000632200 форми "В4", яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 83124 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року №0000622200 форми "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1866702 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 1244468 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 622234 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем не доведено факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Поло Лайн"
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.198.6 п. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.
В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, 10.01.2014 року між позивачем та ТОВ "Поло Лайн" укладено договір постачання №1001, відповідно до якого ТОВ "Поло Лайн" зобов'язалось передати у власність позивача товар, а саме - сою.
За умовами договору, передача сої від ТОВ "Поло Лайн" у власність позивача здійснюється у кількості, згідно виставлених рахунків-фактур. Загальна вартість даного договору визначається відповідно до вартості товару, заявленого в рахунках-фактурах.
Відповідно до п. 2.2 договору постачання від 10.01.2014 року №1001, право власності на товар переходить до покупця (позивача) в момент фактичної передачі товару від постачальника до покупця, передача товару покупцеві переходить згідно належним чином оформлених видаткових накладних.
Пунктом 2.5 договору постачання від 10.01.2014 року №1001 визначено, що приймання товару здійснюється покупцем (позивачем) згідно Інструкції про порядок прийомки продукції за кількістю від 15.06.1965 року №П-6 - по кількості, та Інструкції про порядок прийомки продукції за якістю від 25.04.1966 року №П-6 - по якості.
На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано: копії податкових накладних складених ТОВ «Поло-Лайн» протягом січня - травня 2014 року; видаткових накладних підписаних ТОВ «Поло Лайн» та позивачем протягом січня-червня 2014 року.
Також, на підтвердження оплати отриманого від ТОВ «Поло Лайн» товару, в матеріалах справи містяться копії виписок по рахунку ТОВ «Блу Оіл Компані».
На підтвердження отримання товару, згідно умов договору, а саме: сої в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних виписаних ТОВ «Поло Лайн» протягом травня-червня 2014 року; Книги відвантажувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги за 2014 рік (січень-липень), затвердженої ТОВ «Блу Оіл Компані»; договору оренди транспортного засобу №1 від 08.01.2014 року, додаткової угоди № 1 від 02.04.2014 року до Договору оренди транспортного засобу №1 від 08.01.2014 року та Договору оренди транспортного засобу №2 від 22.04.2014 року, укладеного між TOB «Поло Лайн» та Вороновою В.В. про строкове платне користування транспортним засобом, що використовувався для доставки сої; прибутково-касових ордерів від 30.04.2014 року та 07.07.2014 року щодо підтвердження оплати за договорами оренди транспортного засобу.
Поряд з цим, висновки податкового органу викладені в акті перевірки ґрунтуються на висновках акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 року №809/26-54-22-02/38483646 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поло Лайн" щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року".
Суд першої інстанції вірно зазначив, що такі посилання на акт перевірки контрагента не можуть бути взяті до уваги, оскільки порядок та спосіб виконання контрагентом позивача (ТОВ "Поло Лайн") своїх договірних зобов'язань, а також належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта господарювання - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача.
Разом з тим, суд першої інстанції, надаючи оцінку первинним документам наданим позивачем та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ним не надано суду рахунки-фактури, відомостей, що у позивача у власності або у користуванні перебувають складські приміщення для зберігання та переробки сої. Також, не надані докази, що придбана у ТОВ "Поло Лайн" соя запускалася у переробку та не надані відомості, які б підтверджували перебування на балансі підприємства устаткування для такої переробки.
Проте, колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується і вказує, що податковим органом в акті перевірки зазначено, що на балансі позивача перебувають та використовуються у господарській діяльності власні основні фонди, наведено балансову вартість будинків та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інших засобів. Вказано, що позивач орендує будівлю майстерні загальною площею 748,2 кв.м. Загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 14 осіб.
Також, слід зазначити, що апелянтом долучено до матеріалів справи довідку від 02.08.2015 року №48/а, з якої вбачається, що на території орендованого приміщення позивачем знаходиться складське приміщення.
Згідно пояснень апелянта, наведених у цій довідці, основним видом економічної діяльності Товариства є виробництво олії та тваринних жирів, для забезпечення якого підприємство має в наявності технологічне обладнання для переробки олійних культур. Виробничі потужності розміщені у нежитловому приміщенні будівлі майстерні, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Маньківськнй район, с. Добра, вулиця Горького 42а.
Отримання олії соєвої сирої нерафінованої проводитьсяпресування з екструдерами бобів сої, при якому, процес звичайного пресування доповнено додатковою екструзією макухи в процесі пресування.
Для перевірки якісних показників соєвих бобів, що постачаються для переробки, на підприємстві розміщено аналізатор «Спектран-119М», що перебуває на балансі Товариства. Після підтвердження якісних показників соєвих бобів, відбувається безпосереднє зважування на платформних автомобільних вагах розміщених безпосередньо на замощенні біля нежитлового приміщення для зберігання соєвих бобів. Головним інженером технологом щомісячно складаються виробничі звіти, що використовуються при проведенні обліку, а інформація надходить до Головного управління статистики у Черкаській області.
Наявність вищевказаних виробничих потужностей дозволяє отримували соєву олію та соєву макуху високої якості та її відповідність вимогам якості ДСТУ 4534:2006.
На підтвердження наведених пояснень, апелянтом долучено до довідки копії Листа Головного управління статистики у Черкаській області №03 18/113VI під 02.12.2014 року; Технологічної інструкції по виробництву, погодженої, згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-06/63 084 від 25.06.2012 року; Витягу з технічного висновку по експлуатації цеху по виробництву соєвої олії, а також митних декларацій.
Таким чином, аналізуючи досліджені первинні документи, надані апелянтом на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Поло Лайн», колегія суддів вважає, що в вони в повній мірі підтверджують реальність отримання товару поставленого на виконання умов договору постачання від 10.01.2014р. №1001.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на наявність недоліків, які мають місце при заповненні документів, в тому числі щодо товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, а також відсутність довіреностей встановленого зразка на отримання товару та журналу довіреностей.
Зокрема, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем надано ряд первинних документів, які підтверджують подальшу реалізацію виготовленого товару, в тому числі, податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Поло Лайн".
Також, слід зазначити, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з'ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а інші поняття можуть використовуватися лише в частині, що не суперечить податковим нормам. При цьому, обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотримання норм інших галузей законодавства - цивільного, фінансового, тощо, в той же час, платники податків не вправі посилатися на цивільно-правові та інші неподаткові норми в обґрунтування правомірності своєї поведінки. Така позиція також підтверджується висновками Вищого адміністративного суду України, викладеного в постанові від 21 серпня 2014 року у справі №К/800/43627/13.
В свою чергу, будь-яких обставин, які б свідчили про неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у первинних документах позивача, податковим органом в Акті перевірки не наведено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи дають змогу стверджувати про реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом.
Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення договору з позивачем, ТОВ «Поло Лайн» не було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість.
Колегія суддів також зазначає, що відповідачем не надано доказів визнання правочину між позивачем та контрагентом недійсним у судовому порядку, або доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача, так і його контрагента.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість є необґрунтованими та безпідставними.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Блу Оіл Компані" та скасування податкових повідомлень-рішень Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківське відділення) від 24 жовтня 2014 року №0000632200 форми "В4" та від 24 жовтня 2014 року №0000622200 форми "Р", а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (Маньківське відділення) від 24 жовтня 2014 року №0000632200 форми "В4" та від 24 жовтня 2014 року №0000622200 форми "Р".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст постанови виготовлено 02.11.2015 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.