Справа: № 826/13761/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
29 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» - Чобітько Світлани Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» про застосування заходів реагування, -
У липні 2015 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» (далі - ТОВ «Восток») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи автозаправного комплексу відповідача.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Проте, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог повністю.
Як встановлено судом першої інстанції, розпорядження КМУ від 28.01.2015 року № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» Державній службі України з надзвичайних ситуацій та її територіальним органам надано дозвілна проведення протягом квітня - червня 2015 року планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти підвищеної небезпеки.
Постановою КМУ від 29.02.2015 року № 306 затверджені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та визначається періодичність здійснення планових заходів держаіного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з вимогами критеріїв ступінь ризику з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Восток» за адресою: проспект Московський 26 в, у Оболонському районі міста Києва - високий.
На виконання розпорядження КМУ від 28.01.2015 року № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» та з урахуванням положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Оболонським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Оболонське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві) було видано наказ від 21.05.2015 року № 76 про проведення перевірок. Так, згідно п. 28 даного наказу т.в.о. головного інспектора відділу ДНК та ЦЗ Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітану служби цивільного захисту ОСОБА_3 та інспектору ВК за 33 ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту ОСОБА_4 доручено в період 08.06.2015-26.06.2015 року провести планову перевірку АЗК ТОВ «Восток» з додержанням вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
На підставі наказу Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 21.05.2015 року № 76 державним інспекторам було видано посвідчення від 08.06.2015 року № 159 на проведення планової перевірки АЗК ТОВ «Восток» за адресою: просп. Московський, 26-в, у Оболонському районі міста Києва.
Частиною 4 статі 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення від 22.05.2015 року № 28/1626 про проведення планової перевірки АЗК ТОВ «Восток» за адресою: просп. Московський, 26-в, у Оболонському районі міста Києва, було направлено 25.05.2015 року рекомендованим листом на адресу відповідача (копія фіскального чеку від 25.05.2015 року № 5948).
Перед початком здійснення перевірки державним інспектором було надано/пред'явлено начальнику АЗК ТОВ «Восток» ОСОБА_5 службове посвідчення, по засвідчує особу перевіряючого та посвідчення на проведення планової перевірки від 08.06.2015 № 159.
На підставі наказу Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 21.05.2015 року № 76 та посвідчення від 08.06.2015 року № 159 в період 17.06.2015 - 26.06.2015 року було здійснено планову перевірку суб'єкта господарювання з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
Присутнім під час здійснення планової перевірки були фахівець департаменту ОП, ПБ па ОНС ТОВ «Восток» ОСОБА_6, начальник АЗК ТОВ «Восток» ОСОБА_5, начальник ОТ ПБ і ОНС ТОВ «Восток» ОСОБА_7
Під час здійснення перевірки встановлено, що АЗК ТОВ «Восток» за адресою: просп. Московський, 26-В, у Оболонському районі міста Києва, функціонує з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» За результатами здійснення планового або позапланового
заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також
посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
За результатами перевірки державним інспектором було складено акт від 26.06.2015 року № 170 перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, а саме: електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння; ширина дверей евакуаційного виходу з торгівельної зали АЗС менше 0,8 метра; відстань від лінії електропередач до паливо роздавальних колонок менше ніж півтори висоти опори; не проведено перевірку працездатності пожежного гідранту; приміщення торгівельної зали категорії В площею понад 20 м.кв. не обладнано автоматичною системою пожежогасіння; зовнішнє пожежогасіння здійснюється від одного пожежного гідранта; не заключений договір на постійне та обов'язкове обслуговування з державною аварійно - рятувальною службою; об'єкт підвищеної небезпеки не обладнано системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).
Примірник акту № 170 отримав особисто фахівець департаменту ОП, ПБ та ОНС ТОВ «Восток» ОСОБА_6 підпис і дата отримання відображені в акті.
Також 17.06.2015 року відносно начальника АЗК № 17 ТОВ «Восток» ОСОБА_5 було складено протокол КІП № 052539/32 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
03 серпня 2015 року Оболонським районним управлінням ГУ ДСНС України в м. Києві винесено акт № 288 за результатами позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки ТОВ «ВОСТОК».
Даний акт на підтвердження усунення відповідачем всіх порушень, виявлених на АЗК за адресою м. Київ, пр. Московський,26-В, наданий до матеріалів справи.
Відповідно до зазначеного вище акту станом на 03.08.2015 р. залишилось єдине невиправлене порушення, а саме «об'єкт не обладнаний системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення».
Згідно ст.53 Кодексу цивільного захисту України об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування Та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Слід також звернути увагу на вимоги ч.1, ч.4 ст. 53 Кодексц Цивільного захисту України, об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їїх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Підпунктом 2 пункту 3 Постанови КМУ N401 від 13 серпня 2014 р. визначено, що забезпечення формування державної політики у сфері цивільного захисту, в тому числі запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації надзвичайних ситуацій, гідрометеорологічної діяльності покладається на Міністерство внутрішніх справ України.
Проте, станом на момент перевірки і до дати подання апеляційної скарги, такі правила Міністерством внутрішніх справ України не затверджені і не набули чинності.
В той же час, пунктом 4.1 діючого наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 15 травня 2006 року № 288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» передбачено, що перелік об'єктів , які підлягають обладнанню системами раннього вявлення надзвичайних ситуацій, наведено у додатку до правил.
Відповідно до наказу МНС від 03.08.2011 року № 793, про внесення змін до наказу МНС від 15 травня 2006 року № 288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об'єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами, АЗС виключено, тобто у діючому законодавстві відсутні вимоги щодо обладнання АЗС зазначеними системами.
Згідно пояснювальної записки до проекту наказу № 793 від 03.08.2015 року, АЗС (АГЗП) виключені зі списку об'єктів, на яких необхідно встановлювати системи раннього вияву надзвичайних ситуацій.
Також, слід звернути увагу на те, що вартість обладнання, яке необхідно для однієї АЗС коливається від 120 до 170 тисяч гривень (дане твердження зазначено на сайті позивача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій).
Отже, встановлення та обладнання в приміщенні системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення є необов'язковою. Окрім цього вище зазначена система є дорогою при встановленні та обслуговуванні, що веде до зайвих витрат коштів та перешкод у господарській діяльності та веденні бізнесу.
Позивач у акті перевірки від 26.06.2015 року та адміністративному позові посилався також на Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небёзпечних територіях, затверджені наказом МНС України від 15.08.2007 р №557 (далі - Правила №557), проте саме п.4.4.1 Правил №557 містить посилання на вищезгаданий наказ МНС від 15 травня 2006 року N 288, змінами до якого АЗС виключено із переліку об'єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами.
Слід також звернути увагу на те, що відповідач у акті позапланової перевірки від 03.08.2015 року та у поданих клопотаннях до суду першої інстанції вказав свої заперечення щодо згаданого порушення, проте вони не були враховані судом першої інстанції без жодних пояснення.
Таким чином, єдине порушення, яке на думку представників позивача, не було усунуте відповідачем, взагалі визначене позивачем як порушення відповідача незаконно та безпідставно, із перевищенням власних повноважень позивача, всупереч статті 19 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а отже, у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення адміністративного позову позивача.
Слід звернути увагу на те, що судом першої інстанції вказано «позивачем факт усунення позивачем порушень пожежної безпеки згідно переліку порушень указаних по актах № 170 від 26.06.2015 року № 288 від 03.08.2015 року встановлено не було, а отже у суду відсутні належні докази на підтвердження факту усунення позивачем порушень встановлених законодавством».
Відповідно до вище зазначеного при винесенні рішення судом першої інстанції не надано правової оцінки, не досліджено та не враховано акт позивача від 03 серпня 2015 року № 288 щодо усунення порушень відповідачем.
Не враховано та не досліджено клопотання, заперечення та пояснення відповідача щодо згаданого порушення.
Також, не досліджувалися надані відповідачем обґрунтування та заперечення щодо законності та необхідності усунення єдиного, виявленого станом на 03.08.2015 року порушення, щодо «не обладнання об'єкту системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх винекнення».
Зазначене вище підтверджує факт, що обставини справи та надані відповідачем документи і заперечення судом належним чином не досліджувалися, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Крім цього, додатково необхідно відзначити відповідно до наданих усних та письмових додаткових пояснень, що на АЗС відповідача за адресою: проспект Московський, 26-В у м. Києві обладнано і прийнято в експлуатацію наступні системи протипожежного захисту: система пожежної сигналізації та устаткування передавання тривожних сповіщень; система оповіщення при пожежі та управління евакуюванням людей, змонтована в приміщеннях АЗС; автоматична та автономна система порошкового і аерозольного пожежогасіння; система передавання тривожних сповіщень. Сигнал про спрацювання пожежної автоматики виведений на пульт пожежного спостереження та прийому попереджень про несправність ПП «Система комплексної безпеки «Сатурн- 2000», ліцензія серії АЕ №291777.
Вказане підтверджується актом №АУПС прийняття в експлуатацію автоматичної установки пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу від 25.06.2004 року, затвердженого представником Державного пожежного нагляду ГУ МНС України в м. Києві, актом перевірки ліцензованою організацією відповідності систем протипожежного захисту приміщень заправного комплексу ТОВ «ВОСТОК» №1 від 09.10.15 р., та відсутністю зауважень Позивача до даних систем.
Таким чином, на АЗК відповідача змонтовано і функціонують належним чином всі системи протипожежного захисту, які передбачені вимогами діючого законодавства, що дає можливість своєчасного та належного реагування на всі надзвичайні ситуації у сфері протипожежної та техногенної безпеки, які могли б виникнути на даному об'єкті. А отже, відсутні будь-які порушення, які могли бути підставою для задоволення адміністративного позову Позивача.
З вищенаведеного випливає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Пунктом 12 частини першої статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Таким чином, позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у ухвалі від 16 квітня 2015 року у справі № К/800/68557/14.
Отже, передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, позивачем, не було безпосередньо доведено, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на АЗК ТОВ «ВОСТОК» створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей.
Більше того, всі виявлені на АЗК порушення були усунуті відповідачем до моменту винесення оскаржуваної постанови, про що більш детально викладено у п.1 даної апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
При цьому згідно зі статтею 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.
Позивачем не доведено того, що єдине порушення, виявлене на АЗК відповідача, створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а усунення цього порушення вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного припинення роботи АЗК Відповідача.
Аналогічної позиції дотримується, зокрема, Волинський окружний адміністративний суд у постанові від 30.07.15 №803/1619/15, у постанові від 27.07.15 року № 803/1429/15-а, у постанові від 30.07.15 №803/1616/15.
Відповідно до вище викладеного відсутня необхідність у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повне зупинення роботи АЗК відповідача.
Зазначена правова позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27.05.2015р. у справі № К/800/62242/14.
Також, слід звернути увагу на акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, засвідченого органом Державного пожежного нагляду, органом Державного нагляду по охороні праці, яким прийнято в експлуатацію АЗК ТОВ «ВОСТОК», жодних зауважень та недоліків не було встановлено, що свідчить про безпідставність тверджень позивача, викладених у адміністративному позові. Після введення АЗК в експлуатацію, жодних реконструкцій на капітальних ремонтів на даному об'єкті не здійснювалося.
Згідно наданих висновків експертизи № 16/1/вх.414 від 28.12.2000 р. управління Державної пожежної охорони ГУМВС України у м.Києві також підтверджено, що порушень пожежної безпеки на АЗК відповідача не виявлено (адреса АЗК змінена згідно з рішенням Київміськради від 27.03.2003 р. №351/511).
Вищевказане свідчить про передчасність висновків щодо необхідності застосовувати до відповідача найжорсткіших, крайніх заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗК.
Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно з частиною 5 статті 4 зазначеного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Отже, відповідачем доведено факт усунення порушень пожежної безпеки згідно переліку порушень указаних по актах № 170 від 26.06.2015 року, крім «об'єкт не обладнаний системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», що підтверджено актом № 288 від 03.08.2015 року
Таким чином суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову повністю
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» - Чобітько Світлани Миколаївни - задоволити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» про застосування заходів реагування - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанова у повному обсязі, тобто з 03 листопада 2015 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 29 жовтня 2015 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.