про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2015 року № 810/4468/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві позовну заяву прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та , Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області в якому просить скасувати рішення державного реєстратора № 23530786 від 10 серпня 2015 року про відмову у скасуванні та зобов'язати відповідача внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав на оренду земельної ділянки.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення), немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням). Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частина 4 вказаної статті Закону передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Отже, при звернені до суду з даним позовом прокурор повинен був обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, а саме, обґрунтувати, що Вишгородська районна державна адміністрація Київської області не здійснює або неналежним чином здійсню захист законних інтересів держави; надати докази на підтвердження того, що він попередньо, до звернення до суду, повідомляв про це райадміністрацію.
Проте, прокурор при звернені з даним позовом до суду зазначені документи не надав, підстави звернення не обґрунтував, а відтак, позовна заява прокурора не відповідає вимогам ст. ст. 60, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду обґрунтування підстав для необхідності здійснення представництва Вишгородської районної державної адміністрації та повідомлення до райадміністрації.
Керуючись статтями 60, 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії , - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 02 жовтня 2015 року.
3. Копію ухвали надіслати прокурору.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.