29 жовтня 2015 року 810/4899/15
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» про стягнення заборгованості,-
УПФ України у Вишгородському районі Київської області звернулось з позовною заявою до суду в якій просить стягнути із ТОВ «Укртунельбуд» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 р . відповідно до списку №1 в загальному розмірі 16509,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником страхових внесків, відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та виходячи з норм абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За серпень 2015 р. відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 у розмірі 16509,51 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Укртунельбуд» є юридичною особою, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України та являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 1), відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за серпень 2015 р. розмірі 16509,51 грн.
Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Відповідно до п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого п.п. 1 п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, зі змісту ст. 14 Закону № 1788-XII убачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Виходячи зі змісту положень п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відповідно до п. 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області було вручено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, спис. №1 призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» які підлягають відшкодуванню за серпень 2015 р. на суму 16509,51 грн.
Дана заборгованість виникла за серпень 2015 р. щодо таких пенсіонерів: ОСОБА_1 - 1692,66 грн., ОСОБА_2 - 2580,99 грн., ОСОБА_3 - 3178,97 грн., ОСОБА_4 - 602,73 грн., ОСОБА_5 - 124,58 грн., ОСОБА_6 - 3348,00 грн., ОСОБА_7 - 240,58 грн., ОСОБА_8 - 1295,24 грн., ОСОБА_9 - 3445,76 грн.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 в розмірі 81,76 грн. не погашена станом на день розгляду справи вона підлягає стягненню з відповідача.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,72,94,128, 58-163,167, 257 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №1 в сумі 16509 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 51 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.