07 жовтня 2015 року м. Київ 810/3181/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А.,
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій
у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл"
про застосування заходів реагування
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стейт Оіл” про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС ТОВ “Стейт Оіл” (код 39436796) за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Голосіївським РУ ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві, за наслідками проведення планової перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки на АЗС ТОВ “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва, виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. На підставі викладеного, позивач просив суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи АЗС ТОВ “Стейт Оіл”.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 відкрито скорочене провадження у даній справі.
18.09.2015 від ТОВ “Стейт Оіл” до суду надійшли заперечення на адміністративний позов відповідно до яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що Голосіївським РУ ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві порушено порядок проведення перевірки, зокрема, її здійснено без пред'явлення посвідчення на проведення перевірки, а також без дозволу Кабінету Міністрів України. Крім того, зауважив, що посвідчення на проведення планової перевірки, яке міститься в матеріалах справи, оформлено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки не містить інформації щодо здійснення попереднього заходу перевірки.
Наголошував, що перелік порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей законодавством не визначено. Отже, оцінка значності виявлених порушень проводиться за розсудом суб'єкта владних повноважень, та в кожному окремому випадку потребує доведення його безпосередньої та реальної загрози життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку з встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання. Водночас, докази про наявність безпосередньої та реальної загрози життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку з встановленими обставинами, наслідками, які можуть мати місце в разі не усунення виявлених порушень, позивачем не надані.
Таким чином, на думку представника відповідача, виявлені позивачем порушення є незначними та не становлять загрози життю та/або здоров'ю людей, при цьому, на даний час є частково усунутими.
Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що в ОСОБА_1 перевірки позивачем не було попереджено про необхідність негайного зупинення експлуатації АЗС ТОВ “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва, що свідчить про визнання позивачем відсутності характеру суспільної небезпеки виявлених порушень.
Зауважив, що звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом є передчасним, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства контролюючий орган повинен був спочатку видати ТОВ відповідне рішення (припис, розпорядження, постанову) з вимогою про усунення виявлених порушень та вже в разі невиконання даного рішення протягом встановленого в ньому строку - звернутись до суду.
Таким чином, відповідач стверджує, що вимоги позивача ґрунтуються виключно на припущеннях та є безпідставними.
Разом з цим, представник ТОВ “Стейт Оіл” зазначив, що підприємством вжито всі необхідні заходи для усунення виявлених позивачем під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується доданими до заперечень доказами, а також зверненням ТОВ “Стейт Оіл” до контролюючого органу про проведення повторної перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки на АЗС ТОВ “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва.
В запереченнях відповідач також просив перейти зі скороченого провадження у загальне, розглянувши справу у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 вирішено питання про здійснення розгляду даної справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства.
У судове засідання, призначене на 07.10.2015 з'явився уповноважений представник позивача, який підтримав доводи викладені в адміністративному позові та надав суду додаткові пояснення на спростування доводів викладених відповідачем у письмових запереченнях. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Від відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з терміновим відрядженням уповноваженого представник ТОВ “Стейт Оіл”
Щодо перебування відповідача у відрядженні суд зазначає про таке.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про перебування уповноваженого представника ТОВ “Стейт Оіл” у відрядженні, а також неможливості забезпечити явку іншого представника.
За наведених обставин, суд не визнає поважними причини неявки уповноваженого представника відповідача у судове засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
За визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
За правилами статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до частини 1статті 6 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт в якому зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, підписує акт із зауваженнями.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 317-р “Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки” Голосіївським РУ ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві було видано наказ від 20.05.2015 № 12 (далі - Наказ) про проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, зокрема, АЗС ТОВ “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва в період з 22.06.2015 - 30.06.2015 (а.с.13-17).
Повідомлення № 24/1647 від 11.06.2015 про проведення планової перевірки було вручено особисто уповноваженій особі відповідача 12.06.2015 (а.с. 18).
Відповідно до зазначеного Наказу та посвідчення про проведення перевірки від 22.06.2015 № 145, у період з 22.06.2015 - 30.06.2015 т.в.о головного інспектора відділу ДН(К) у сфері ПТБ та ЦЗ Голосіївського РУ ГУ ДСНС України в місті Києві та т.в.о головного інспектора ВПР ЦЗД ГУ ДСНС України в місті Києві було проведено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб (а.с.19).
За результатами перевірки 30.06.2015 складено ОСОБА_1 № 127, в якому зафіксовано ряд порушень (а.с. 20-25 ).
Після цього ТОВ “Стейт Оіл” було проведено ряд заходів по усуненню порушень, визначених в ОСОБА_1 перевірки № 89 від 18.06.2015.
Як стверджує відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов, підприємством вжито всіх необхідних заходів для усунення виявлених порушень.
Водночас, за результатами позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка була проведена на підставі наказу № 23 від 15.09.2015 та посвідчення на перевірку № 491 від 16.09.2015, державними інспекторами з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки УНС у Голосіївському районі ДСНС України у м. Києві складено ОСОБА_1 № 399 від 29.09.2015 (далі - ОСОБА_1 перевірки), в якому зафіксовано такі порушення:
1) електрощити, групові електрощитки будівлі не захищені автономними системами пожежогасіння;
2) відсутній акт проведення прихованих робіт на прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) оболонками з горючих матеріалів;
3) приміщення електрощитових не віддлені протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
4) приміщення операторської не вигороджено від приміщень іншого призначення глухою протипожежною перегородкою 1-го типу 1 перекриттям 3-го типу;
5) майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м.;
6) місця в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ не облаштовані похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 %;
7) на в'їздах і виїздах з території АЗС з наявністю рідкого моторного палива та БП АЗС з наявністю рідкого моторного палива відсутні похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м. або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки не приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки не закриті металевими гратами;
8) приміщення АЗС обладнано системами протипожежного захисту, відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи иротипожежного захисту";
9) ідентифікація об'єкта не погоджена з державною пожежною охороною;
10) протипожежна відстань від споруди АЗС до дерев з листяними породами менше 10 м.;
11) на під'їздах до АЗС не влаштована додаткова смуга накопичення транспортних засобів завширшки, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3,0 м., впродовж 50 м до в'їзду на АЗС та 15 м від відїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м.;
12) наказом, інструкцією тощо, не встановлений протипожежний режим;
13) приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин, не обладнано системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;
14) АЗС не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населения у разі їх виникнення;
15) не надані підтверджуючі матеріали щодо межі вогнестійкості опори резервуарів газів не менше R 120 відповідно до п. 2.5.12 інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 грудня 2005 року N 376, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за № 291/12165;
16) відстань від резервуару АГЗП до резервуарів з рідким моторним паливом АЗС менше 40 м в порушенні табл. - 4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказов Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 грудня 2005 року N 376, зареєстрованої; Мінітерстві юстиції України 20 березня 2006 року за № 291/12165;
17) відстань від резервуару АГЗП до листяних порід менше 20 м в порушенні табл. 4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питан надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 грудня 2005 року N 376, зареестрованої у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за N 291/12165;
18) по периметру меж території АЗС не передбачено наземне покриття, що не поширює полум'я по своїй поверхні, або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. порушені п. 2.1.5. Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій затвердженої наказом Мінітерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 грудня 2005 року N 376, зареєстрованої у Мінітерстві юстиції України 20 березня 2006 року за N 291/12165; табл. 7.8* та 7.9* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень";
19) не складено та не погоджено номенклатуру та норми накопичення матеріального резерву підприємства з місцевими органами управління НС і не затверджені головою комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації;
20) не створено необхідний запас медичних препаратів сучасних антидотів та інших фармацевтичних препаратів, у тому числі кисню, для надання першої медичної допомоги потерпілим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
У судовому засіданні представники позивача зазначили про усунення ТОВ “Стейт Оіл” лише 7 порушень з 29, які були первісно встановлені та зазначені в ОСОБА_1 перевірки від 30.06.15 № 127.
У судовому засіданні представник позивача наголошував, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в ОСОБА_1 перевірки, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням у статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
За правилами статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону № 877 у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є дійсно оціночним. Водночас, за переконанням суду всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Тим більше, коли перевірка проведена такого потенційно небезпечного об'єкта як автозаправна станція, оскільки робота АЗС пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).
Відповідно до пунктів 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до її адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транснспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Суд зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. І лише у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Отже, з огляду на зазначене, доводи відповідача щодо передчасності звернення контролюючого органу до суду з даним адміністративним позовом, а також відносно наявності обов'язку ДСНС, в разі виявлення порушень законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, видати суб'єкту господарювання відповідне рішення (припис, розпорядження, постанову) з вимогою про усунення таких порушень - не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства в рамках якого діє позивач.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що з аналізу частини 7 статті 7 Закону № 877 вбачається, що вибір заходу реагування який має бути застосований до правопорушника є виключним правом органу державного нагляду, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва останній звертається у порядку та строки встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Стосовно доводів ТОВ “Стейт Оіл” щодо відсутності повноважень у посадових осіб ДСНС на проведення перевірки, зокрема відсутності посвідчення та дозволу Кабінету Міністрів України, суд зазначає, що по-перше, такі документи наявні у матеріалах справи та досліджувались судом під час розгляду справи. По-друге, суд наголошує, що у відповідності до частини п'ятої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Разом із тим, у спірному випадку посадових осіб позивача було допущено до її проведення, і у подальшому начальник структурного підрозділу відповідача - ОСОБА_2 підписав ОСОБА_1 перевірки від 30.06.2015 та отримав його примірник. У свою чергу, при проведенні позапланової перевірки, що відбулася 29.09.2015, директор ТОВ “Стейт Оіл” ОСОБА_3, допустив представників позивача до перевірки, підписав ОСОБА_1 перевірки від 29.09.2015 № 399 та отримав його примірник. У зв'язку з викладеним, суд відхиляє доводи товариства у цій частині.
У запереченнях на позов відповідач також стверджує, що виявлені позивачем порушення є незначними та жодним чином не становлять загрози життю та/або здоров'ю людей, крім того на даний час є частково усунуті товариством.
Разом із тим, суд не приймає до уваги такі доводи відповідача з огляду на наступне.
В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що робота АЗС пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.) Визначення небезпечного впливу можливої пожежі (вибуху) здійснюється на основі нормативних вимог, розроблених відповідними державними органами з урахуванням найбільш небезпечних умов виникнення аварійних ситуацій.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснив представник позивача у судовому засіданні, всі виявлені в ході проведення перевірки порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки на АЗС ТОВ “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва мають високий рівень небезпеки та свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей, зокрема:
- відсутній ОСОБА_1 проведения прихованих робіт на прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів, створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;
- приміщення електрощитових не відділені протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (що у разі виникнення НС спричинить швидке поширення вогню на суміжні приміщення або матеріальні цінності;
- майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м, що у разі виникнення НС не створить перешкоду для розтікання нафтопродуктів, та сприятиме швидкому розповсюдженню вогню.
- приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин, не обладнано системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони. У разі не виконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей і завдати значних матеріальних збитків;
- електрощити, групові електрощитки будівлі не захищені автономними системами пожежогасіння, дане порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей;
- приміщення операторської не вигороджено від приміщень іншого призначення глухою протипожежною перегородкою 1-го типу 1 перекриттям 3-го типу, може привести до виникнення певних труднощів під час гасіння пожежі, перешкодити евакуації під час виникнення пожежі;
- АЗС не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населения у разі їх виникнення, у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров 'ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщення використовуються спеціалізовані гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами (“Пожежа”, “Вихід”, тощо), піктограмами або світлодіодне табло. Сигнал на включення засобів оповіщення подається автоматично центральною станцією пожежної сигналізації або оператором системи безпеки. Так само передана через гучномовці аудіо інформація може вимовлятися через мікрофон оператором або бути попередньо записана на магнітофон або в пам'яті компютера і передаватися автоматично та формують звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної ситуації (конкретного місця загорання, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з моменту загорання тощо), що забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеки;
- на під'їздах до АЗС не влаштована додаткова смуга накопичення транспортних засобів завширшки, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3,0 м., впродовж 50 м до в'їзду на АЗС та 15 м від відїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м., дане порушення може привести до виникнення певних труднощів під час гасіння пожежі;
- відстань від резервуару АГЗП до листяних порід менше 20 м в порушенні табл. 4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питан надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 грудня 2005 року N 376, зареестрованої у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за N 291/12165, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей та завдати значних матеріальних збитків;
- відстань від резервуару АГЗП до резервуарів з рідким моторним паливом АЗС менше 40 м., що створює загрозу евакуації людей при виникненні надзвичайної ситуації, та інще.
Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Таким чином характер високої суспільної небезпечності встановлених під час перевірки на АЗС ТОВ “Стейт Оіл” порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
У свою чергу, суд зазначає, що доводи відповідача відносно вжиття всіх необхідних заходів ТОВ “Стейт Оіл” для усунення виявлених в ході перевірки порушень не підтверджуються належними та допустими доказами, оскільки платіжні доручення, договори на виконання певних робіт або надання послуг свідчать лише про намір усунення таких порушень, а не фактичне їх усунення. Також суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на виконання умов цих договорів, що у свою чергу свідчить про те, що фактично порушення не усунуті.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не усунуто всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 12 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Таким чином, за умов усунення усіх порушень виявлених в ході перевірки, відповідач не позбавлений права звернутись із такою заявою до суду.
Разом з цим, позовна заява містить також клопотання позивача про встановлення способу виконання рішення суду у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, а саме, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення АЗС ”ТОВ “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва.
Вирішуючи питання щодо встановлення способу виконання рішення суду, суд зазначає таке.
З метою вдосконалення порядку та умов застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів при порушенні правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також встановлення контролю за цією діяльністю, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій наказом від 21.10.2004 № 130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1416/10015, затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів.
Відповідно до вимог вказаної Інструкції, запобіжні заходи - заходи, направлені на забезпечення пожежної безпеки шляхом зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дії виданих дозволів на право проведення таких робіт, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, випуску і застосування проектів, проведення будівельно-монтажних робіт.
Приведення постанови про застосування запобіжних заходів у дію - здійснення посадовою особою органу держпожнагляду заходів щодо зупинення роботи (експлуатації) на відповідному об'єкті шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення.
Отже, у разі виявлення порушень щодо невиконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки за рішенням суду позивач зобов'язаний вчинити дії у порядку та спосіб встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
За результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, враховуючи що спосіб виконання рішення суду, який просить встановити позивач, відповідає вимогам законодавства, суд дійшов висновку про можливість встановлення способу виконання судового рішення.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158 - 163, 167, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" (код ЄДРПОУ 39436796), захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення роботи АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю “Стейт Оіл” за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва.
3. Встановити спосіб виконання цієї постанови, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю “Стейт Оіл” (код ЄДРПОУ 39436796) за адресою: вул. Заболотного, 33/162 в Голосіївському районі, м. Києва.
4. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві.
Постанова підлягає негайному виконанню.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 жовтня 2015 р.