ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" жовтня 2015 р. Справа № 809/1099/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі: Пиріг Х.І.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142201 від 15.01.2015,-
ТОВ «ПБС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122201, №0000132201, №0000142201 від 15.01.2015.
У відповідності до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015 ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 про закриття провадження у справі в частині податкового повідомлення - рішення №0000142201 від 15.01.2015 скасовано, а справу відносно цього податкового повідомлення - рішення направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000142201 від 15.01.2015 підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві, суду пояснив, що господарські операції між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ «Симетрія» фактично мали місце, останнім надано послуги, які уже були предметом дослідження податкового органу. Зазначив, що у податкового органу були відсутні підстави для зменшення розміру від»ємного значення суми податку на додану вартість. Вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000142201 від 15.01.2015, яке прийнято за результатами перевірки є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнав, його представник в судовому засіданні щодо задоволення заявлених вимог заперечив, мотивовуючи, що контрагент позивача на час проведення перевірки відсутній за своїм місцезнаходженням, а обліковані позивачем господарські операції не спрямовані на реальне настання наслідків та є безтоварними.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, суд встановив наступне.
ТОВ "ПБС" зареєстроване 15.03.2004 року як юридична особа та взяте на облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську. У періоді, за який проводилася перевірка був зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №12879293 від 05.05.2004, що встановлено актом перевірки, який міститься в справі (т. 1 а. с. 15).
Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ПБС" з питань правильності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій із ПП «Симетрія» за період 01.12.2011 по 31.03.2012..
За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 10889/09-15-22-01/32872788 від 22.12.2014, згідно висновків якого встановлено, зокрема, порушення ТОВ "ПБС" вимог податкового законодавства, а саме, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року в сумі 250265,00грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000142201 від 15.01.2015, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 250265,00 грн.
Як встановлено судом підставою для коригування залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, став висновок податкового органу про безтоварність проведених операцій між позивачем та ПП «Симетрія» у грудні 2011 - березні 2012 року.
Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат та визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.
Висновки податкового органу про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем під час проведення вищевказаної перевірки встановлено, що контрагент позивача ПП «Симетрія» на час проведення перевірки відсутній за своїм місцезнаходженням та є неможливим підтвердити факт здійснення господарських операцій.
В зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість з операцій згідно договорів, укладених із ПП «Симетрія» за грудень 2011 року - березень 2012 року. Як наслідок відповідачем зазначено про безпідставність визначення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у вказаному періоді на суму 250265 грн.
Під час розгляду справи судом встановлено, що розмір завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість - 250265,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення №0000142201 від 15.01.2015, визначений податковим органом, виходячи із різниці від загального розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість задекларованого позивачем у березні 2012 (в тому числі із операцій з ПП «Симетрія») - 417623, 00 грн. і розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, завищення якого було встановлене у відповідності до податкового повідомлення - рішення №0001292203 від 21.12.2012 в сумі 167358,00 грн.
Судом встановлено, що загальна сума розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість задекларованого позивачем у березні 2012 року (в тому числі із операцій з ПП «Симетрія») склала 417623,00 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0001292203 від 21.12.2012, позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість задекларованого позивачем у березні 2012 року на суму 167358,00 грн. Порушень щодо визначення інших показників від»ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 250265,00 грн. при проведенні перевірки, яка була підставою для винесення повідомлення-рішення №0001292203 від 21.12.2012 відповідачем у 2012 році не виявлено.
При розгляді справи встановлено, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення №0001292203 від 21.12.2012 до суду. Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року по справі №809/411/13а було залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2013, якою було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001292203 від 21.12.2012 (т. 3, а. с. 9-16). Зокрема, вказаними судовими рішеннями надано оцінку правовідносинам, які склалися між позивачем та ПП «Симетрія» при здійсненні господарських операцій за період з 01.09.2011 по 31.02.2012 та спростовано твердження відповідача про нікчемність правочинів та безтоварність господарських операцій між цими контрагентами у зазначеному періоді.
Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки при ухваленні судових рішень, судом уже надано оцінку укладеним договорам та первинній документації, обґрунтування відповідача, який повторно ставить під сумнів господарські операцій між вказаними контрагентами, повинні бути відмінними від тих, які спростовані під час судового розгляду у справі №809/411/13а. Однак, відповідач у акті перевірки від 22 грудня 2014 року повторно посилається на відсутність факту надання послуг, виконання робіт ПП «Симетрія» у цьому ж періоді. Підставою для таких висновків слугували акти перевірок ДПІ в Франківському районі м. Львова від 20.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Симетрія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.01.2012» та від 11.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Симетрія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2012 по 30.04.2012.
З вказаного приводу слід зазначити, що обставинами, на які посилається податковий орган та які, на його думку, свідчать про безтоварність спірних господарських операцій є прийняття позивачем до виконання первинних документів, виписаних ПП «Симетрія», які не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки виписані на операції, які фактично не відбулися.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Частиною 1 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Фактичне здійснення проведених операцій позивача із ПП «Симетрія» досліджувалось особами, які здійснювали перевірку, встановлено наявність договорів, актів виконаних робіт форми КБ -2в, проведення відповідної оплати за виконані роботи. Копії первинної документації також міститься в матеріалах справи і досліджено судом (т. 1, а. с. 156-210, т. 2. а. с. 1 - 265).
Заперечуючи факт здійснення робіт контрагентом позивача згідно укладених договорів, відповідачем не надано доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи позивача про виконання вказаних робіт контрагентом або доказів їх виконання іншими особами.
При цьому, слід зазначити, що з врахуванням принципу презумпції добросовісності платника податків, податковим органом не надано доказів, які б спростували дійсність чи повноту наданої платником податків звітності, а висновки податкового органу, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, будуються на припущеннях і не підтверджуються належними та допустимим доказами.
Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем первинні документи надані до перевірки містили всі необхідні реквізити, визначені пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Суд зазначає, що за доведеності порушень контрагентом позивача при підтвердженні господарських операцій, є безпідставним покладення відповідальності за такі порушення на позивача, оскільки вказані дії знаходились поза межами впливу ТОВ «ПБС», а фізичні особи, пояснення яких містяться в матеріалах справи в жодних правовідносинах із позивачем не перебували.
Судом встановлено, що контрагент позивача, станом на момент здійснення операцій, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був зареєстрований як юридична особа, основними видами діяльності якого визначено «45.21.1. Будівництво будівель, 51.53.2. Оптова торгівля будівельними матеріалами, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу» (т. 1, а. с. 147-151) та володів діючою ліцензією на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т. 1, а. с. 152, 153). Як платник податку на додану вартість ПП «Симетрія» зареєстроване у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 1, а. с. 154), а тому останній був вправі видавати податкові накладні на підтвердження вчинення господарських операцій.
На підтвердження підставності формування податкового кредиту суду надано належним чином оформлені податкові накладні № 299 від 30.12.2011, №298 від 30.12.2011 (т. 1, а. с. 160-161), №297 від 30.12.2011 (т. 1 а. с. 181), №19 від 09.02.2012 (т. 2, а. с. 4, 5), №95 від 02.12.2011 (т. 2 а. с. 156).
Підпунктом 14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.6 вищевказаної норми Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Оскільки при розгляді справи податковим органом не доведено обставини, на які він посилався, а реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Симетрія» не спростована, позивачем правомірно у відповідності до вищезгаданих приписів законодавства включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість при наявності належним чином оформлених податкових накладних. Вказані суми обчислені із вартості робіт, придбання та використання яких у межах господарської діяльності позивачем доведено.
З врахуванням наведеного, податковим органом не доведено правомірність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 250265,00 грн., а податкове повідомлення-рішення №0000142201 від 15.01.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ПБС» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000142201 від 15.01.2015.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 23.10.2015 року.