Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 жовтня 2015 р. Справа № 805/3969/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 17.06.2015 року у виконавчому проваджені № 47721425. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 17.06.2015 року було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в межах виконання виконавчого листа №2а/0570/3617/2012 виданого 31.07.2012 року про стягнення з підприємства заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 9 353 005,62 грн, вважає зазначену постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова не була затверджена начальником відділу ДВС, направлена підприємству з порушенням строків. Також, зазначена постанова винесена під час оскарження постанови про арешт всього майна підприємства та заборону його відчуження. Крім того зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження заборгованість підприємства становила 1 193 761,95 грн, отже винесення постанови про стягнення виконавчого збору є передчасним, у відповідності до чого постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідач через відділ діловодства та документообігу надав заперечення на адміністративний позов. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що на виконанні у ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться виконавчий лист №2а/0570/3617/2012 виданий 31.07.2012 року про стягнення з підприємства заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 9 353 005,62 грн. 04.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам, за наслідком невиконання постанови, 17.06.2015 року державним виконавцем було винесено постанови про стягнення виконавчого збору та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначає, що затвердження начальником відділу постанови про стягнення виконавчого збору чинним законодавством не передбачено, в рамках даної справи оскаржується постанови про стягнення судового збору, отже посилання позивача на неправомірність постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не відповідають даному предмету спору. Державним інсектором було направлено постанову на адресу підприємства у передбачений законом строк, зазначає, що отримана позивачем постанова була направлена на адресу підприємства повторно, у відповідності до чого просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Крім того, позивачем через відділ діловодства та документообігу суду було надано клопотання про зупинення провадження у справі. Суд, перевіривши матеріали справи та клопотання позивача про зупинення провадження у справі на наявність підстав з якими вказана вище норма процесуального закону пов'язує необхідність зупинення провадження у справі, дійшов висновку щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»(код ЄДРПОУ 37014600, вул. Красноармійська, б.1 «а», м.Білицьке, м. Добропілля, Донецька область, 85043) є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є органом державної виконавчої служби, на який покладено примусове виконання рішень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Згідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, завданням якого є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Тобто відповідач є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.
Судом встановлено, що на виконанні ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться виконавчий лист №2а/0570/3617/2012 виданий 31.07.2012 року про стягнення з підприємства заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 9 353 005,62 грн.
04.06.2015 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП № 47721425 з наданням семиденного строку на самостійне виконання рішення суду.
За наслідком невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2015 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову від 17.06.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Крім того, Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 17.06.2015 року були винесені постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанова про арешт коштів боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Не погоджуючись із постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із даним позовом.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі - Закон № 606).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону № 606).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» є стороною (боржником) виконавчого провадження №47721425.
Частиною першою статті 6 Закону № 606, визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
У свою чергу частина друга статті 25 Закону № 606, визначає, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13 грудня 2010 року №3, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
З наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13 грудня 2010 року №3 вбачається можливість стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону, тобто після початку примусового виконання рішення.
Частиною 5 статті 25 Закону № 606, встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606 постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
04.06.2015 року №90/5-15П/1071на адресу підприємства було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2015 року. Своєчасність направлення та отримання постанови про відкриття виконавчого провадження сторонами не оспорюється.
У відповідності до п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. N 512/5 (надалі - Інструкція N 512/5), Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було надіслано постанову про стягнення виконавчого збору двічі, вперше 17.06.2015 року №90/5-15П та повторно10.08.2015 року №90/5-15П.
Отже, державним виконавцем були здійснені всі необхідні дії для виконання позивачем виконавчого листа, шляхом направлення та роз'яснення позивачу наслідки невиконання рішення суду.
Позивач посилається на те, що на момент відкриття виконавчого провадження, частина заборгованості була погашена, однак, на підтвердження зазначеного ненадано платіжних доручень, розрахунків тощо. Тобто, позивачем не надано доказів здійснення підприємством всіх необхідних дій, спрямованих на виконання судового рішення у найкоротші строки в добровільному порядку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, судом встановлена правомірність винесення Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області постанови від 17.06.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виконавчого збору.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимоги позивача.
Розподіл судових витрат здійснити на підставі ст. 94 КАС України, з урахуванням 10 відсоткової сплати судового збору при подачі позовної заяви у розмірі 415,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122, 138, 143, 151-154, 158,160,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до ОСОБА_1 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови- відмовити.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»(код ЄДРПОУ 37014600, вул. Красноармійська, б.1 «а», м.Білицьке, м. Добропілля, Донецька область, 85043) на користь Державного бюджету за реквізитами: Отримувач коштів УК/м.Слов'янськ/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, рахунок отримувача 31214206784075, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ(суду) 35099148, судовий збір у розмірі 3735 (три тисячі сімсот тридцять п'ять) грн 00 коп.
Постанову ухвалено у порядку письмового провадження 19 жовтня 2015 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Христофоров А.Б.