Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 жовтня 2015 р. Справа № 805/3752/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівського державного науково- виробничого підприємства “Кварсит” до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги,-
Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги № Ю 16/397/05-14-25-13-9 від 06.05.2015 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 907 587,09 грн, мотивуючи вимоги тим, що заборгованість у підприємства виникла у зв'язку з відсутністю грошових коштів, внаслідок заборони Державного експорту продукції воєнного призначення на територію Російської Федерації, яка виготовляється підприємством, крім того, територія Донецької області, в тому числі м. Костянтинівка з 07.04.2014 року визначена районом проведення АТО. Законом України від 02.09.2014 року № 1669- VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” звільнено від виконання обов'язків платників єдиного внеску у період проведення АТО, у зв'язку з чим просять скасувати податкову вимогу Костянтинівської ОДПІ № Ю 16/397/05-14-25-13-9 від 06.05.2015 року.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами з приводу розгляду справи до суду не звертався.
На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивач, Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство “Кварсит” (код ЄДРПОУ 25604710, вул. Шмідта, буд. 20, м. Костянтинівка, Донецька область), пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації з 24.06.1998 року, №12691450000003001, зазначене вбачається з Виписки з Єдиного державну реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.(а.с.8)
На обліку як платник податків/зборів відповідач знаходиться з 26.10.1998 року №25-98.
Відповідач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Податковим кодексом України повноваження.
06.05.2015 року Костянтинівською ОДПІ було сформовано податкову вимогу № Ю 16/397/05-14-25-13-9, відповідно до якої Костянтинівська ОДПІ вимагає підприємство сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 907 587,09 грн. (а.с.9)
15.01.2015 року позивач звернувся до ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України з листом про надання роз'яснень з приводу того, чи розташоване місто Костянтинівка Донецької області на території проведення антитерористичної операції та чи означає зупинення дії Розпорядження КМУ № 1053-р від 30.10.2014 року “Про затвердження переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція” фактично його скасування чи ні.(а.с.10)
Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України листом № 33/746 від 11.02.2015 року надано відповідь, в якому підтверджено, що територія Донецької області(в тому числі м. Костянтинівка) та Луганської області з 07.04.2014 року визначена районом проведення АТО. Проведення АТО триває, рішення про її припинення не прийнято. Питання, що стосуються введення в дію, зупинення дії чи скасування актів Кабінету Міністрів України, не належать до компетенції Штабу АТЦ. (а.с.11)
Спірним питанням у справі, є правомірність сформованої податкової вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на території де проводилася антитерористична операція.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року №2464-VI. (Далі -Закон №2464-VI)
Пунктом 1 та пунктом 12 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У позовній заяві позивач зазначає, що заборгованість зі сплати єдиного внеску виникла у зв'язку з відсутністю грошових коштів, внаслідок заборони Державного експорту продукції воєнного призначення на територію Російської Федерації, яка виготовляється підприємством. Заборона введена в дію за наслідком здійснення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон № 1669).
Частиною четвертою статті 11 Закону № 1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464, а саме розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено пунктом 9-3 такого змісту:
“Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 р. № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.
Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 “Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, до зазначених населених пунктів належить м. Костянтинівка.
Водночас, у статті 10 Закону № 1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Крім того, відповідно до статті 101 ПК України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 “Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.
З наведених норм вбачається, що включення населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464.
Так, в силу внесених змін Законом №1669 до Закону № 2464, КДВП “Кварсит” може бути звільнений від обов'язку виконання положень частини другої статті 6 Закону № 2464, за умови дотримання відповідної процедури, яка полягає у наданні документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме - сертифіката Торгово-промислової палати України, та за умови подання заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
В матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати про засвідчення факту настання у КДВП “Кварсит”обставин непереборної сили, лист Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України не є нормативно-правовим актом та не є документом, що засвідчує обставини непереборної сили.
Також, на момент формування спірної вимоги позивачем не подавалась заява про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску на підставі пункту 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання позивача на п.9-3 частини другої розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” як на підставу скасування спірної вимоги, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України,- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України,-обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За таких обставин, суд важає, що позивачем не виконані вимоги чинного законодавства для звільнення його від виконання обов'язків щодо справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені позову Костянтинівського державного науково- виробничого підприємства “Кварсит” до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Христофоров А.Б.